письменник, автор продовження «Селестіни» («Друга Селестіна»). Відомий також як автор рицарських романів, у тому числі чотирьох книг про «Амадіса Гальського»: 7-ї («Лісуарте Грецький», 1514), 9-ї (Амадіс Грецький, 1532), 10-ї («Дон Флорізель із Нікеї», 1532) і 11-ї («Дон Роґель Грецький», 1535–1551), які більше цікавили героя. Надзвичайно популярний у ХVІ ст., був згодом призабутий, хоча зараз визнають доволі значний його внесок до іспанської літератури «золотого віку».
46
Сіґуенс – містечко в провінції Гвадалахара з університетом другорядного значення (себто освіта не найліпша).
47
Пальмерін Англійський – герой роману «Могутній рицар Пальмерін Англійський» (між 1541 і 1543) португальського письменника Франсіско де Мораеса (1500–1572). Пальмерін Англійський і його брат Флоріано Пустельник практично списані з Амадіса та його брата Ґалаора.
48
Рицар Полум’яного Меча – одне з імен Амадіса Гальського.
49
Бернардо дель Карпіо – легендарний герой Реконкісти, символ іспанської гідальгії, втілює ідею жертовності й вірного васального служіння королю, популярний герой іспанського епосу, з якого перейшов до романів. В одному з романсів йдеться, як він за допомогою маврів із Сараґоси переміг військо Карла Великого в Ронсевальській ущелині, а «завороженого Роланда», якого залізо не брало, задушив на смерть. Про те, як Геркулес задушив велетня Антея, йдеться у давньогрецькому міфі.
50
Велетень Морґант – герой поеми італійського поета Луїджі Пульчі «Великий Морґант» (1483), в якій розповідається про пригоди рицаря Орландо (Роланда) та його джури, добродушного велетня Морґанта. Поема будується на народних джерелах, фабули яких переповідаються з гумором.
51
Рінальд Монтальбанський – один із дванадцяти перів Франції, герой французького епосу. Його визначальні риси – мужність, якою він не поступається Роланду, душевна стійкість і моральність. У середині ХVІ ст. були видані три частини іспанського рицарського роману «Рінальд Монтальбанський», згаданий епізод крадіжки мусульманської святині – з нього.
52
Ґанелон – вітчим Роланда, зрада якого призвела до перемоги маврів у Ронсевальській ущелині й загибелі Роланда, якого Ґанелон ненавидів.
53
Ґонелла, блазень одного з герцогів Феррари ХV ст., мав коняку, яка всіх смішила, настільки була худою.
54
Була сама шкура та кості (лат.).
55
Олександрів Буцефал – улюблений кінь Олександра Македонського.
56
Ісп.: Rocinante, де Rocin означає робоча шкапа, аnte – до, перед. Тож у цьому імені закладено подвійний зміст: той, що був колись шкапою, або шкапа, яка скакає попереду всіх.
57
Скоріш за все, це ім’я пішло від частини рицарської амуніції, яка захищає стегно.
58
Кастелян
