– містечко між Кордобою та Малагою в Андалусії. Згадане провалля (глибока печера) фігурує у багатьох відомих творах; за повір’ям, воно сполучається з пеклом.
60
Початок першої пісні «Араукани» Ерсільї.
61
Йдеться про вагу трохи менше, ніж двічі по півкіло (дві лібри), міра відкупу, яку вносили ченці за порушення уставу.
62
Глоса – популярна в іспанській поезії середніх віків і Відродження форма, містить кілька строф, заключні рядки яких, складаючись у самостійну строфу, формулюють основну ідею. Ця строфа називається мотто і розміщується поперед усього вірша. Класична глоса складалася з чотирьох віршорядків мотто і чотирьох десятирядкових строф (десим). Далі у тексті наведений приклад глоси (с. 123).
63
Аби на хліб заробити (лат.).
64
Живе в нас Бог (лат.).
65
Натяк на Овідія, якого імператор Октавіан Август заслав у Томи – грецьку колонію біля гирла Дунаю, зараз це територія Румунії. Понт – Чорне море.
66
Рядки із сонета Гарсіласа де ла Веги.
67
Морські собаки – тюлені; вважалось, що вироби з їх шкіри допомагають при хворих нирках.
68
Закони дистрибутивного й комутативного права… – терміни середньовічного права. Дистрибутивне передбачає розподіл благ і кар згідно вчинків певної особистості; комутативне право – заміну однієї кари іншою, зазвичай у бік її пом’якшення.
69
Богопохвальні та кардинальні чесноти – у купі складають відомі сім чеснот, які протистоять семи гріхам. Богопохвальні – віра, надія й милосердя; кардинальні – мужність, поміркованість, справедливість, розважливість.
70
Людина-риба Ніколас – персонаж фольклорних творів, міг проводити багато днів у морі й глибоко пірнати.
71
Ченці картезіанці давали зарок мовчання.
72
Хуан Баутіста де Вівар, один з найвідоміших іспанських письменників «золотого віку», сучасник Сервантеса, згодом призабутий. Гаєта – місто в Італії.
73
Тісба – вавилонська красуня, кохана Пірама, свого сусіда. Батьки не дозволяли їм спілкуватися, але закохані знайшли шпарину в стіні, через яку перемовлялися. Йдучи на побачення, Тісба зустріла левів і втекла, Пірам вирішив, що вони її розірвали, й наклав на себе руки. Повернувшись, Тісба побачила мертвого коханого й собі заподіяла смерть. Ця сумна історія розказана Овідієм у «Метаморфозах». Дуже популярний сюжет у добу Відродження.
