Україні через чотири роки, тобто в 2004 році теж пройде помаранчева революція.
– Яка, яка?
– Слухай уважно і все зрозумієш. Микола продовжував:
– У 2004 році 31 жовтня відбудуться вибори президента. Переможе Ющенко Віктор. Ти, мабуть, і не чув про такого.
– Точно не чув.
– Але злочинна влада не визнає цього факту і стане вимагати другого туру виборів, тобто перевиборів президента. 21 листопада 2004 року перевибори відбудуться. Діюча влада докладе всіх зусиль, аби сфальсифікувати результати голосування на користь свого кандидата Януковича. Народ України цього уже стерпіти не зможе і вийде на вулиці і площі по всій Україні. В Києві збереться більше двох мільйонів людей і не тільки з України, а й з багатьох інших країн. Вони будуть мати на собі помаранчевого кольору сорочки, шарфи, краватки, стрічки. Це й буде названо помаранчевою революцією. І народ переможе, встановивши президентом Ющенка.
3 грудня 2004 року Верховна Рада буде змушена визнати недійсними результати голосування другого туру виборів і відправить у відставку старий злочинний уряд.
Батько дивився на Миколу поглядом здивованої і стривоженої людини.
– Синку, ти звідки знаєш про те, що буде? Це, навіть, знати дуже небезпечно.
– Вірно, тату. Про це ніхто на Землі окрім вас не знає і я маю надію, що не взнає.
– Всі чули? Батько обернувся до мами і Володьки – Про те що розповів Коля нікому ні гу-гу.
– Ну, що? Розповідати далі чи може вже досить?
– Що ти, синку, розповідай будь ласка.
– Ради районні, міські, обласні, які залишались надійним притулком княжичів і княженят династійців, теж були ліквідовані. Замість Рад працювали на громадських засадах групи ентузіастів.
– Щось я не второпаю, синку, як це?
– Ну от уяви собі таку ситуацію, зрозуміло дуже наближену. Є міська казна до якої йдуть відрахування від підприємств, торговців тощо, є витратна частина бюджету, яка йде на потреби міста та його мешканців, є фонд розвитку міста. Так от проблема розподілу коштів вирішувалась таким чином. В комп’ютер міста (села, району) деяких установ заносяться пропозиції від людей. Хтось пропонує ліквідувати промислові градильні, тепло яких викидалося в повітря, використати для теплиць, хтось – перетворити підвали і бомбосховища, що залишилися з часів холодної війни – у них, як і у нас був такий період, на грибниці, хтось пропонує технологію переробки міського сміття, яка дозволяє добувати з нього газ, добрива та утримувати ферми на харчових викидах. Кожну неділю комп’ютер реєструє ці пропозиції і присвоює їм порядкові номери, за якими вони висвітлюються на екранах телевізорів мешканців міста у визначений час. Мешканні міста оцінюють пропозиції за десятибальною системою, а в суботу та неділю в міськвиконкомі збираються ці ентузіасти і громадяни міста, які того бажають, обговорюють пропозиції,
