викотилася в приємний осінній день.
Кларіс Старлінг, ветеран фургонів для стеження, пірнула під окуляром перископа й зайняла місце позаду – якомога ближче до блока сухого льоду вагою в сто п’ятдесят фунтів,[3] що слугував кондиціонером у тих випадках, коли доводилося сидіти нишком із вимкненим двигуном.
У старому фургоні пахло мавпарнею – запах страху й поту, що ніколи звідти не вивітрювався. За час служби в Бюро на автівці перебувало багато вивісок. Брудні та вицвілі наліпки на дверцятах з’явилися півгодини тому. Дірки від куль, заліплені мастикою «БондО», були старші.
У задні вікна були вставлені дзеркальні шибки зі спеціальним напиленням. Старлінг спостерігала за великими чорними фургонами SWAT, що їхали слідом. Вона сподівалася, що їм не доведеться годинами стирчати в тих фургонах.
Офіцери-чоловіки зміряли її очима щоразу, як вона поверталася обличчям до вікна.
Спецагент ФБР Кларіс Старлінг, тридцять два роки, завжди на вигляд відповідала своєму віку, і цей вік їй завжди личив, навіть в уніформі.
Бріґем дістав із переднього пасажирського сидіння канцелярський планшет.
– Чому ти постійно потрапляєш у таке лайно, Старлінг? – спитав він усміхаючись.
– Бо ти постійно мене на нього кличеш, – відповіла вона.
– Тут ти нам потрібна. Але ж я бачу, що тебе наказ за наказом відряджають на всілякі, Господи помилуй, облави. Нічого не розпитую, але гадаю, що в Баззардс-Пойнт[4]тебе хтось ненавидить. Краще б ти перейшла працювати до мене. Це мої хлопці, агенти Маркес Бьорк і Джон Гар, а це офіцер Болтон із поліцейського управління округу Колумбія.
Спільна рейдова група, що складається із загонів Бюро алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї, SWAT від Управління боротьби з наркотиками та агентів ФБР, – це вимушений результат скорочення бюджету за таких часів, коли навіть Академію ФБР закривають через брак фінансування.
Бьорк і Гар скидалися на агентів. Поліцейський округу Колумбія Болтон – на бейліфа.[5] Він був огрядним і життєрадісним, на вигляд мав років сорок п’ять.
Мер Вашингтона показово пресував наркоторгівців після того, як його самого звинуватили в зловживанні, тому наполягав, аби поліція округу Колумбія брала участь у кожному значному рейді у Вашингтоні. Звідси й Болтон.
– Сьогодні варить клан Драмґо, – сказав Бріґем.
– Евелда Драмґо, я так і знала, – без ентузіазму відповіла Старлінг.
Бріґем кивнув:
– Вона відкрила виробництво льоду біля рибного ринку «Фелічіана», що на річці. Наш хлопець повідомив, що сьогодні вона варить партію кристалу. А на вечір у неї рейс на Великий Кайман. Зволікати не можна.
Кристалічний метамфетамін, який на вулицях зветься «льодом», дарує короткочасний потужний кайф і викликає смертельну залежність.
– Наркота – справа УБН, але нам Евелда потрібна за незаконне перевезення між штатами зброї класу 3.[6] В ордері
≈ 68 кг.
Район у Вашингтоні, де розташовувався місцевий польовий офіс ФБР.
Представник правоохоронних органів у США на кшталт помічника шерифа чи судового пристава.
Категорія вогнепальної зброї в США, до якої належать кулемети, гвинтівки, глушники й вибухові пристрої.
