style="font-size:15px;"> Див.: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/300/2008?test=4/UMfPEGznhhFmF.Zixg3Ib2HdlW YsFggkRbI1c.
23
Текст панегіричних віршів, поданих у козацькому реєстрі, див.: Грушевський М. Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. – Т. 9, кн. 2. – С. 1523–1526.
24
Про Йоахима Єрлича див.: Тесленко І. А. Родинний клан Єрличів // Соціум: альманах соціальної історії. – К., 2004. – Вип. 4. – С. 135–188; Яковенко Н. Дзеркало ідентичності: дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття. – К., 2012. – С. 63 – 104.
25
Оригінал-автограф «Літописця…» у ХІХ ст. зберігався в зібранні польського історика Я.-Б. Альбертранді. Ця копія загинула під час Першої світової війни у Ростові-на-Дону разом з рештою рукописів Бібліотеки Варшавського університету, які були туди евакуйовані. У 1853 р. незначні фрагменти першої частини й другу частину твору з цього рукопису опублікували. Див.: Latopisiec albo kroniczka Joachima Jerlicza z rękopisu wydał K. Wł. Wójcicki. – Т. 1–2. – Petersburg, 1853. Ще один примірник твору, який Михайло Возняк вважав за автограф Єрлича і з якого він опублікував віршовані вставки, зберігався в Бібліотеці Ординації Красінських у Варшаві, яка згоріла під час бомбардувань у 1944 р. Див. публікацію М. Возняка: Возняк М. Українські пісні й польські вірші із «Літописця» Єрлича // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – Львів, 1931. – Т. CLI. У 1916 р. відомий український археограф Орест Левицький підготував пам’ятку до видання в серії «Южнорусских летописей». Але підготовлене видання не було розтиражоване. Єдиний збережений примірник його верстки знаходиться в архіві Інституту історії України НАН України.
26
Пісня про пана Потоцького… // Слово многоцінне. – К., 2006. – Кн. 3. – С. 500–502.
27
Про Жовтоводинську битву // Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 498–499.
28
Про це більш детальніше див: Франко І. Жидівські погроми літом 1648 р. // Його ж. Зібрання творів: у п’ятдесяти томах. – К., 1985. – Т. 43. – С. 171–193.
29
Наїма М. Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу / пер. з осман. – тур. О. Галенка та О. Кульчинського. – К., 2016. – С. 149.
30
Дума козацька // Слово многоцінне. – Кн. 3. – С. 503–506.
31
Про це більш детальніше див.: Туранли Ф. Козацька доба історії України в осман. – тур. писемних джерелах (друга половина (друга половина XVI – перша чверть XVIII століття). – К., 2016. – С. 234–285.
32
Про митрополита Йоасафа див.: Плохій С. Наливайкова віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні. – Вид. друге, виправлене. – К., 2006. – С. 323–325; а також: Митрополит Йоасаф Корінфський та Україна // http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/vidatn-storichn- postat-kultura-osv-ta-arkh-tektura/mitropolit-yoasaf-kor-nfskiy-ta-ukra-na/
33
Про Якова Сушу див.: Pawlak W. Jakub Susza – zapomniany świadek i historiograf bitwy pod Beresteczkiem // Wojny, bitwy i potyczki w kulturze staropolskiej / red. W. Pawlak, M. Piskała. – Wars., 2011. – S. 211–235.
34
Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Львів, 1994. – Кн. друга. – С. 469.
35
Цит. за: Возняк М. Історія української літератури. – 2-е вид., виправлене. – Кн. друга. – С. 468.
36
Там
