підтвердивши, що найкращі ділові стосунки можливі лише на основі особистих взаємин.
Усім теперішнім і колишнім членам команди Ferrazzi Greenlight дякую за терпеливість, талант і особистий внесок. Завдяки вам я став тим, ким я є сьогодні. Ви – найкращий зразок Greenlight Group, безпечного простору, де можна разом учитися і помилятися; ви були інкубатором і випробувальним майданчиком для всього, про що написано в цій книжці. Особливу подяку висловлюю Джимові Хеннону і Дж. П. Келлі за їхню підтримку, завдяки якій я міг відійти від турбот FG і присвятити себе написанню книжки. Дякую маркетинговому директорові Лав Стрімз за організацію блискучої рекламної кампанії для цієї книжки; Крісові Туффлі – за сміливе створення однієї з перших груп за зразком Greenlight Group за межами FG; Рассові Бродмерклу – за перевірку кожної цитати; Тоддові Гудричу – за транскрибування інтерв’ю; Фіоні Кеннеді – за віддану цілодобову працю заради успіху Ferrazzi Greenlight.
І нарешті, спасибі Пітерові Губеру, Грегові Сілу, Бобові Керрігану, Біллові Браунштейну, Дугові Турку і Бо Меннінгу – моїм надійним партнерам зі світу бізнесу, чиї поради лягли в основу цієї книжки. Особливо вдячний Грегові – він ладний грюкати кулаком по столу і всіляко допомагати мені в розбудові Ferrazzi Greenlight, а також Бо – моєму першому начальникові й наставникові, що згодом став моїм партнером у бізнесі.
Я завжди буду вдячний цій дивовижній групі, яка розуміє мене і турбується про мене.
Вступ
Людина є людиною завдяки іншим людям.
Я повертаюся до готельного номера в Сінгапурі. Цілий день пройшов у зустрічах, потім я повечеряв зі своєю командою, і ось тепер дається взнаки сонливість після перельоту. Ми – група мандрівних консультантів із менеджменту в компанії Deloitte amp; Touche. Минулої ночі, під час перельоту з Лондона, мені вдалося поспати, але навіть горизонтальні крісла в першому класі не можуть замінити справжнього ліжка. Тож тепер я просто-таки «тану», ледь торкнувшись матраца. Уже занурюючись у сон, раптом чую шурхіт під дверима. «Ага, факс принесли! Краще б він почекав до ранку», – міркую я.
Але ж я маркетинговий директор компанії і наймолодший член виконавчого комітету – я ні на що не можу махнути рукою. Поволі сповзаю з ліжка, човгаю до дверей і розкриваю конверт.
Виявляється, факс не пов’язаний із Deloitte. Це запрошення на роботу в іншому кінці світу. Мені запропонували посаду менеджера з маркетингу в Starwood Hotels, досить молодій і амбітній компанії. Про таку посаду я міг тільки мріяти. У Starwood вважали, що готельний бізнес переживає застій, і прагнули зрушити його з місця, створивши низку цілковито нових брендів, що стали б упізнаваними в усьому світі. Мені пропонували стати частиною енергійної команди Starwood і розбудити заспаний світ готельного маркетингу.
Я мав би зрадіти: це могло стати для мене величезним кроком уперед, у світ маркетингу на споживацькому ринку, з новими перевагами і відповідальністю. Проте мене охопив страх. Як залишити колег із Deloitte – тепер, коли наша праця
