також усе гаразд. Просто їх пошили на іншу ногу.
Як ті рекламовані тренажери, програми із самовдосконалення не беруть до уваги наше ставлення до фізичних вправ або нашу мотивацію. Вони не знають, що нас деморалізує, як ми організовуємо свій час або де ми шукаємо підтримки – якщо ми взагалі шукаємо. Навіщо їм це знати? Мінятися повинні ми. Не програма.
Проте все більше досліджень доводять жахливу правду: змінити темперамент майже неможливо. Колись я б поставилася до цього висновку, як до найгірших новин у світі. Урешті-решт, якщо ми не в змозі змінити самих себе, то як ми змінимо своє життя? Невже ми мусимо примиритися із життям, яке нам не подобається, і зустрічати кожен черговий день народження зітханням? І відчувати біль щоразу, коли черговий рік добігає кінця?
Приготуйтеся до новини, яка вас шокує: той факт, що більшість із нас не може змінитися, означає, що нам не залишається нічого, крім надії. Якби ми з вами одні були в халепі з такими правилами успіху, це була б наша проблема. Та якщо їх неспроможна дотримуватися більшість людей, тоді, мабуть, проблема у правилах. Припускати, що та сама програма буде ефективною для всіх нас, – те ж саме, що годувати вівсом тигра чи пташиним кормом коня.
Якщо раптом ви опинитесь у великій кімнаті, де всі горланять позитивні мантри, – озирніться довкола. Деякі люди роблять це з помітним натхненням. У мене, наприклад, починає боліти голова. Ви колись чули вислів «Круті пороги загартовують»? Є люди, які мобілізують усі свої сили, почувши подібний виклик. Мене ж це виснажує.
Утім мені все одно багато що вдається зробити у своєму житті. Вам також.
Ваша методика досягнення цілей може докорінно відрізнятися від моєї. Це чудова новина. Тобто причина нашої неспроможності реалізувати свої мрії полягає в тому, що ми взули черевики не того розміру. Усе, що нам необхідно зробити, – це з’ясувати свій розмір, і тоді ми матимемо шанси на чудове життя.
Це було моє основне відкриття, та не єдине.
Я дуже щаслива, що того дня прокинулась і припинила звинувачувати себе. Бо поступово всі частини «пазла» стали на місця. Мені вже не треба було соромитися своїх великих мрій чи віри у свою винятковість. Навпаки.
Я усвідомила, що мрії надзвичайно важливі. Вони без упину гризуть вас, бо ви повинні їх здійснити. Коли ви відчуваєте власну неповторність, це не є ознакою неврозу чи манії величі. Вас намагається докли´катися внутрішній голос, і ви мусите його послухати. Коли вам щось робити до вподоби, висновок один: ви маєте до цього талант. Однозначно.
А якщо ви маєте до чогось талант, ви маєте це робити.
Ось чому ви повинні пильно придивлятися до того, що любите, і ніколи не слухати людей, які вчать вас бути практичними із самого початку. Ви не мусите кидати роботу чи закладати свій будинок, але ви повинні уважно розглянути свої мрії з усіх боків. Якщо не звертати уваги на те, що любиш, можна не помітити свій найдорожчий дар!
