М. Дракула / пер. з фр. В. Удовиченко. – М., 2011.
117
Hevizi J. Autonomies in Hungary and Europe. A comparative study. – Budapest, 2004. – P. 18—22.
118
Квітницький М. Половці // Енциклопедія історії України: у 10 т. – Т. 8. – С. 350.
119
У літературі Руське королівство переважно відоме, як Галицько-Волинське князівство. Хоча останнє є «кабінетним терміном». Про це більш детальніше див.: Кралюк П. Питання, що потребує ясності // Корона, або Спадщина Королівства Руського. – К., 2017. – С. 26—37.
120
Алексюк М. Палавецкія паселіщчы на Беларусі // Помнік гісторыі і культуры Беларусі. – 1978. – № 1. – С. 33—35; Леонюк В. Словник Берестейщини. – Львів, 1996. – С. 250.
121
Про ці пам’ятки більш детальніше див.: Плетнёва С. Половецкие каменные изваяния. – М., 1974.
122
Пріцак О. Половці. – С. 116.
123
Гаркавец А. Codex Cumanicus: полное издание в 4 томах. – Алматы, 2015.
124
Половець В. Половці. – С. 34.
125
Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – С. 466.
126
Пріцак О. Половці. – С. 117—118.
127
Наприклад, див.: Толочко П. Київська Русь. – К., 1996. – С. 140—141. Тут автор навіть розглядає походи русів на половців як акції, спрямовані на захист християнської віри, своєрідні «хрестові походи», заявляючи: «… саме Русь прийняла на себе основний удар половців і тим самим значно полегшила становище Візантії, Угорщини та інших християнських країн».
128
Аргументи на користь цієї версії див.: Ільїн О. Пакт «Катерина ІІ – Йосиф ІІ» та «Слово о полку Ігоревім» // Сіверянський літопис. – 1996. – № 4. – С. 55—58; його ж. Віденський конгрес та «Слово о полку Ігоревім» (відповідь Святославу Воїнову) // Сіверянський літопис. – 1997. – № 4. – С. 29—33.
129
Літопис руський. – С. 368—369.
130
Вороний М. Євшан-зілля: Поема. Вірші. – К., 2010.
131
http://www. myslenedrevo. com. ua/uk/EStore/History/ EvshanAlmanac. html;https://uk.wikipedia.org/ wiki/Євшан-зілля_(самвидав)
132
Котляр М. Клобуки чорні // Енциклопедія історії України: у 10 т. – К., 2007. – Т. 4. – С. 354.
133
Літопис руський. – С. 199.
134
Там само. – С. 353.
135
Літопис руський. – С. 302.
136
Про торків див.: Голубоский П. Печенеги, торки и половцы до нашествия татар (История южно-русских степей ІХ—ХІІІ вв.). – К., 1884. – С. 65—181; 212—228.
137
Літопис руський. – С. 51.
138
Там само. – С. 99—100.
139
Рыбаков Б. Торческ – город чёрных клобуков // Археологические открытия 1966 г. – М.,1967. – С. 243—245.
140
Літопис руський. – С. 354.
