цей проект через десять років після публікації прискорень у 1750—2000 рр., – пояснював Овен Ґефні, директор з питань стратегування у Стокгольмському центрі дослідження витривалості систем та учасник команди великого прискорення. – Ми хотіли довести графіки до 2010 року, щоб подивитися, чи змінилися траєкторії», – а потім додав: вони справді змінилися – прискорилися.
Стрижневий аргумент цієї книжки – одночасні прискорення ринку, природи-матері й закону Мура разом і становлять «добу прискорень», у якій ми живемо. Вони – головні рушії Машини сьогодні. Усі три прискорення впливають одне на одне – швидший закон Мура посилює глобалізацію, яка збільшує кліматичні зміни, і водночас швидший закон Мура зумовлює більше потенційних рішень проблем клімату тощо – і водночас трансформують майже всі аспекти сучасного життя.
Крейґ Манді, творець суперкомп’ютера та колишній керівник відділу стратегування й науки в компанії Microsoft, визначає цей момент простими фізичними термінами: «Математичне визначення швидкості – перша похідна, а прискорення – друга. Тож швидкість зростає або зменшується як функція прискорення. [Це означає], що ви не просто пришвидшуєте зміни. Темп змін також прискорюється… Коли темп змін перевищує здатність до адаптації, починається “реструктуризація”. “Розрив” стається тоді, коли чийсь розумний винахід переводить вас або вашу компанію в розряд застарілих. “Реструктуризація” – це коли все довкілля змінюється так швидко, що решта починає відчувати, що не витримує темпу».
Це саме й відбувається тепер. За словами Дова Сайдмена, світ не просто швидко змінюється – він різко трансформується й починає працювати по-іншому відразу в багатьох царинах. «І сама трансформація відбувається швидше, ніж встигаємо трансформуватися ми, наше керівництво, інститути, суспільство й наш етичний вибір».
Справді, є невідповідність між темпом змін і нашою здатністю створювати навчальні системи, системи підготовки, управління, мережі соціальної безпеки й державні регуляторні документи, щоб дати змогу громадянам мати максимальний пожиток із цих прискорень та пом’якшити шкідливі впливи. Ми побачимо, що саме незбіг перебуває в центрі метушні каламутної політики та в суспільстві в розвинених країнах і водночас у країнах, що розвиваються. Це, мабуть, найбільша проблема державного управління на планеті.
Графік Астро Теллера
Найкращу ілюстрацію цього феномена надав мені Ерік «Астро» Теллер, виконавчий директор науково-дослідної лабораторії Х компанії Google, до новаторства якої належить самохідна автівка. Тому формальним титулом Теллера в Х є «капітан надзавдань». Уявіть собі когось, хто за своєю посадою повинен приходити щодня на роботу й разом із колегами реалізовувати надзавдання – перетворювати те, що інші вважають науковою фантастикою, у продукти й послуги, які здатні трансформувати те, як ми живемо та працюємо. Його дід по батькові – Едвард Теллер, творець водневої бомби, а по матері – Жерар Дебре, нобелівський лауреат
