сказав Теллер. – І от уже на 1900 рік кроку в технології тривалістю 20—30 років вистачало, щоб світ відчув незручності трансформацій. Згадати хоча б винайдення автівки та аероплана».
Відтак крива майже вертикально пішла вгору з припливом мобільних пристроїв, широкосмугового зв’язку, хмарних технологій (які ми обговоримо пізніше). Завдяки такому розвитку інноваційні інструменти стали доступними для набагато більшої кількості людей на планеті, даючи їм змогу поглиблювати, прискорювати та здешевлювати зміни.
«Нині, 2016 року, – додав він, – часовий інтервал продовжив скорочуватися з появою нових технологій на базі попередніх і звузився настільки, що вже через 5—7 років після поширення серйозного винаходу відчуваються незручності, пов’язані зі змінами».
Що ми відчуваємо в цьому процесі? До своєї першої книжки про глобалізацію «Лексус та оливне дерево» я додав історію, яку розповів мені Ловренс Саммерс і яка виражає сутність того, звідки ми прийшли й куди прямували. Саммерс пригадував, що коли 1988 року він брав участь у президентській кампанії Майкла Дукакіса, то мав їхати до Чикаго й виголосити там промову. В аеропорту його забрала автівка, щоб відвезти на цей захід; сідаючи на заднє сидіння, він побачив вбудований телефон. «Я подумав, що це круто – стільниковий телефон в автівці 1988 року, по якому я дзвонив дружині, щоб повідомити, що я – в автівці з телефоном», – сказав мені Саммерс. Він телефонував усім, кого згадував, і вони всі також тішилися.
Уже за дев’ять років Саммерс став заступником міністра фінансів. Під час поїздки до Кот-д’Івуару в Західній Африці він мав відкрити спонсорований американцями проект медико-санітарного обслуговування в селі вище за течією від столиці Абіджана, де відкривали першу свердловину питної води. Однак найяскравіше враження в нього було, коли він по всьому вертався з села й сів у каное, щоб водою повернутися до столиці, а держслужбовець із Кот-д’Івуару простягнув йому мобілку і сказав: «Вас про щось хоче запитати Вашингтон». Так за дев’ять років Саммерс перейшов від вихваляння щодо мобілки в автівці в Чикаго до байдужого користування телефоном у каное в Абіджані. Темп змін не лише прискорився, але відбувалися вони вже на глобальному рівні.
Ще одна лінія
Так стояла справа з науково-технічним прогресом, але Теллер першим графіком не обмежився. Адже він обіцяв дві лінії й ось тепер провів другу, пряму лінію, яка починалася в давні роки і йшла понад лінією наукового поступу; відтак вона прирощувалася дуже поволі, а її підйом був ледве помітний.
«Гарна новина в тому, що є конкурентна крива, – пояснював Теллер. – Вона відображає адаптацію осіб і суспільства до змін у довкіллі». За його словами, це можуть бути технологічні зміни (мобільний зв’язок), геофізичні зміни (глобальне потепління чи похолодання) або соціальні зміни (був час, коли ми переймалися міжрасовими шлюбами, принаймні тут у США). «Багато що з тих основних змін урухомлювалося суспільством, і ми
