потрібний лише дисплей…
У телефонному зв’язку інтегральні схеми в цифрових фільтрах розділятимуть канали на мультиплексному обладнанні. Вони перемикатимуть телефонні лінії й оброблятимуть дані.
Комп’ютери стануть потужнішими й організовуватимуться зовсім по-іншому… Виробництво машин, які в нас є сьогодні, здешевиться, а обіг засобів пришвидшиться.
Треба віддати Муру належне: він передбачив персональний комп’ютер, стільниковий телефон, самохідні автівки, айпед, великі дані та годинник Apple. Єдине, що він пропустив, я жартував з ним, – це «попкорн з мікрохвильовки».
Я спитав Мура про той момент, коли він, повернувшись додому, повідомив своїй дружині Бетті: «Люба, вони назвали моїм іменем закон».
«Протягом перших двадцяти років мені ніяково було вимовляти термін “закон Мура”, – відповів він. – Це ж не закон. Нарешті я призвичаївся і зміг вимовляти термін, не змигнувши».
Я поцікавився, чи є щось таке, про що він шкодує, що не спрогнозував, як закон Мура.
«Важливість інтернету здивувала мене, – сказав Мур. – Спочатку здавалося, що це буде локальна мережа зв’язку для розв’язання деяких проблем. Я вчасно не збагнув, що він відкриє цілий всесвіт нових можливостей, як це сталося. Я шкодую, що не спрогнозував цього».
Є стільки чудових прикладів дії закону Мура, що важко вибрати щось конкретне. Ось один із найкращих прикладів, який я знайшов в есе «Приходять роботи» Джона Ленчестера в London Review of Books за 15 березня 2015 року.
«У 1996 році, – писав Ленчестер, – у відповідь на російсько-американський мораторій 1992 року щодо випробування ядерної зброї уряд США розпочав програму під назвою “Ініціатива з прискорення стратегічних обчислень” – ASCI. Призупинення випробувань створило необхідність (із міркувань безпеки) складних комп’ютерних моделювань старіння озброєння, а також (з огляду на небезпеку у світі!) розробляти нове озброєння без порушення умов мораторію».
За словами Ленчестера, щоб виконати це:
ASCI потрібно більше обчислювальної потужності, ніж могла дати наявна машина. Тому було замовлено комп’ютер ASCI Red, що мав обробляти понад терафлопс інформації. Флопс – це операція з рухомою комою, тобто обчислення чисел із десятковими знаками… (вона вимогливіша до апаратних можливостей, ніж обчислення з двійковою системою числення й нулями). Терафлопс – це трильйон таких обчислень за секунду.
Коли Red 1997 року було запущено на повну силу, це стало видатним явищем. Його потужність дозволяла обробити 1,8 терафлопса. Тобто 18 з 11 нулями. До кінця 2000 року Red був найпотужнішим суперкомп’ютером у світі.
Лише вчора я грав на Red (тобто не грав, але таки познайомився з машиною), яка здатна обробити 1,8 терафлопса. Цей еквівалент Red називався PS3 (ігровий центр 3); його запустила компанія Sony 2005 року, а 2006 року вивела на ринок. За розмірами Red був трохи менший за тенісний корт, споживав електрики, як 800 будинків,
