з 3 мікронами [одна тисячна міліметра: 0,001 міліметра або 0,00039 дюйма], люди говорили: «Як ми можемо ще зменшити товщину? Хіба можна для цих пристроїв зробити плівку достатньо тонкою й чи можемо зменшити довжину хвилі світла, щоб уможливити нановиробництво?» Однак щоразу ми виходили на прорив. Прорив не передбачається заздалегідь і не відбувається з першої спроби. Проте перепони ми щоразу долали».
Щоправда, зазначив Кшаніч, останні дві ітерації8 закону Мура відбувалися не через два, а через два з половиною роки. Попри це, навіть при експоненційному зростанні раз на один, два, три роки важливо те, що завдяки безперервній нелінійній модернізації мікрочипів ми стабільно робимо машини, роботи, телефони, годинники, програмне забезпечення й комп’ютери розумнішими, швидшими, меншими, дешевшими та ефективнішими.
«Ми – покоління 14 нанометрів, які не можна побачити людським зором, – пояснював Кшаніч про останній мікрочип Intel. – Чип може бути завбільшки з ніготь на пальці, а на ньому – понад мільярд транзисторів. Ми вже знаємо, як перейти на 10 нанометрів, і розв’язали більшість проблем, щоб перейти на сім і навіть п’ять нанометрів. Люди зараз міркують над кількома ідеями щодо розміру менше за п’ять нанометрів. Але так і відбувалося протягом усього часу».
Виконавчий віце-президент Intel з питань технології та виробництва Білл Голт відповідає за продовження дії закону Мура. Він провів для мене екскурсію по заводу чи фабриці виробництва чипів Intel у Портленді, штат Ореґон, і я бачив крізь вікна чисті приміщення, де роботи цілодобово пересувають чипи від одного виробничого процесу до іншого, а працівники в білих лабораторних халатах наглядають, щоб із ними було все гаразд. Голту теж не до шмиги ті, хто переконаний, що дія закону Мура вичерпується. За його словами, нині стільки роблять із новими матеріалами, завдяки яким можна пакувати більше транзисторів, що споживають менше енергії й менше гріються, що він переконаний: за десять років «щось» з’явиться й дасть нове покоління закону Мура.
Проте, якщо й не відкриють нових матеріалів, потрібно пам’ятати, що з самого початку обчислювальна потужність мікрочипів збільшувалася також завдяки поступу в програмному забезпеченні, а не просто завдяки кремнію. «Потужніші чипи зумовили появу складнішого програмного забезпечення, а його вже використовували, щоб прискорити чипи завдяки новій конструкції та оптимізації складностей, нагромаджуваних на чипі», – зауважив Крейґ Манді.
Взаємопосилювані прориви в конструкції чипа та програмному забезпеченні заклали підвалини нещодавніх проривів у царині штучного інтелекту. Машини тепер здатні абсорбувати й обробляти дані нечуваними раніше темпами та в небачених обсягах, тому можуть нині розпізнавати патерни й навчатися, як це робить наш біологічний мозок.
А почалося все з першого мікрочипа й закону Мура. «Багато хто неодноразово передбачав кінець закону Мура, – сказав наприкінці Голт, – і робили це вони з різних
Ітерація у програмуванні – організація оброблення даних, за якої дії повторюються багатократно; також – один крок циклу повторення.
