прискореній мініатюризації сенсорів ми вже можемо цифрувати чотири відчуття: зорові, звукові, доторкові, слухові – і працюємо над п’ятим – смаком. Сенсор тиску в пожежному гідранті на бездротовому зв’язку надає цифрові вимірювання, які показують комунальникам, коли тиск зависокий, а коли – занизький. Температурний сенсор відстежує розширення та стискання рідини в термометрі для виведення температурних даних у цифровому вигляді. Сенсори руху випромінюють регулярні потоки енергії – мікрохвилі, ультразвукові хвилі, промені світла – і надсилають цифровий сигнал, коли цей потік переривається людиною, автівкою чи твариною на його шляху. Поліційні сенсори вловлюють відбиті промені від автівок для вимірювання їхньої швидкості та відбиті будинками хвилі звуків для локалізації джерела пострілу. Світловий сенсор на вашому комп’ютері вимірює освітлення робочої зони й відповідно регулює яскравість екрана. Пристрої корпорації Fitbit – це комбінації сенсорів, що вимірюють кількість ваших кроків, пройдену відстань, спалені калорії та енергійність руху ваших кінцівок. Камера у вашому телефоні може працювати і як відеокамера, уловлюючи й передаючи зображення з будь-якого до будь-якого місця.
Настільки велике розширення нашої здатності відчувати довкілля й цифрувати його зобов’язане проривам у матеріалознавстві й нанотехнології, які зумовили появу достатньо малих, дешевих, розумних та опірних до нагрівання й охолодження сенсорів, що ми цілком можемо їх монтувати та кріпити для вимірювання стресу в екстремальних умовах і трансляції даних. Завдяки тривимірному процесу їх можна тепер малювати на деталях машин, будинків і двигунів.
Щоб краще зрозуміти світ сенсорів, я відвідав потужний центр програмного забезпечення General Electric (GE) у Сан-Рамоні, що в Каліфорнії, та інтерв’ював Білла Ру, директора з цифрових технологій компанії General Electric. І це окрема історія. GE переважно завдяки здатності монтувати сенсори на все своє промислове устаткування перетворюється радше на компанію з програмного забезпечення з чималим осередком у Кремнієвій долині. Забудьте про пральні машини – думайте про розумні машини. Уміння GE скрізь монтувати сенсори допомагає реалізовувати «промисловий інтернет», відомий як «інтернет речей», у якому кожна «річ» має сенсор, що безперервно транслює дані про свій стан, даючи змогу негайно коригувати або прогнозувати його характеристики в разі потреби. Цей інтернет речей, пояснював Ру, створює нервову систему, завдяки якій люди можуть витримувати темп змін, робити одержувану інформацію кориснішою, а також «робити кожну річ розумною».
Сама компанія General Electric збирає дані з понад 150 000 медичних пристроїв GE, 36 000 реактивних двигунів GE, 21 500 локомотивів GE, 23 000 вітрових турбін GE, 3900 газових турбін, 20 700 одиниць нафтогазового устаткування, що всі без винятку бездротово в поточному режимі надають до GE інформацію.
Ця нова промислова нервова система, за словами Ру, прискорювалася прогресом у споживчій царині, як-от спорядженими камерою смартфонами з GPS. Вони для
