від пункту А до Б. Сьогодні всі локомотиви GE мають камери для кращого моніторингу того, як машиніст керує двигуном під час подолання кожної кривої. GE тепер також знає, що якщо двигуну доводиться давати навантаження 120 % у спекотний день, то деякі деталі мають проходити профілактичний огляд частіше.
«Ми постійно збагачуємо й навчаємо нашу нервову систему, і всі виграють від даних», – сказав Ру. Проте сенсори та програмне забезпечення дозволяють не лише вчитися, але й проводити трансформації за допомогою їхнього спільного використання. Сьогодні, пояснював Ру, «нам більше не потрібно фізично змінювати кожен виріб для покращення його характеристик, – ми це робимо за допомогою програмного забезпечення. Я беру простий локомотив, насичую його сенсорами та програмним забезпеченням й отримую можливість прогнозного обслуговування та керування підйомом і спуском на оптимальній швидкості для заощадження пального, створюю ефективніший графік руху й навіть ефективніше паркую потяги». Звичайний локомотив раптом стає швидшим, дешевшим і розумнішим, – і це без заміни гвинта, болта чи двигуна. «Я можу використати дані сенсорів і програмне забезпечення, щоб машина стала ефективнішою, так ніби ми вже випустили нове покоління», – додав Ру.
На заводі, додав він, «у вас може з’явитися тунельне бачення виконуваної роботи. А що, як машина стежитиме за вами завдяки тому, що ми на все змонтуємо камери й усе матиме очі та вуха? Ми говоримо про п’ять відчуттів. Люди ще не втямили, що я дам машинам п’ять відчуттів, щоб вони з людьми взаємодіяли, ніби зі своїми колегами».
А як іще гроші пов’язані з тими схилами, пояснював виконавчий директор GE Джефф Іммелт в інтерв’ю McKinsey & Company9 в жовтні 2015 року:
Кожен виконавчий директор на залізниці скаже вам швидкість свого парку. Ця швидкість – десь 20—25 миль на годину. Середньодобова швидкість локомотива становить 22 милі на годину. Не дуже добре. А відмінність між 23 та 22 для, скажімо, Norfolk Southern варта 250 млн доларів річного прибутку. Це величезна сума для такої компанії. Лише одна миля на годину. Ідеться про поліпшення графіку руху. І про зменшення простоїв. А ще – відсутність поламаних коліс, швидший проїзд через Чикаго. І це все аналітика.
Із кожним днем, пояснював головний страхувальник AT&T Джон Донован, ми дедалі більше перетворюємо «неструктуровану інформацію на корисні дані» й чимраз швидше генеруємо та впроваджуємо ідеї. Джон Вонамейкер, власник американського універмагу, був на початку ХХ ст. піонером у рекламі та роздрібній торгівлі. Якось він помітив дуже важливу річ: «Я марную половину коштів на рекламу, і проблема в тому, що я не знаю, яку саме половину». Сьогодні все інакше.
Шістнадцятого червня 2014 року по Національному громадському радіо Латанія Свіні, на той час головний технолог Федеральної комісії з питань торгівлі, пояснювала, як сенсори та програмне забезпечення трансформують роздріб: «Чимало людей не розуміє, що для з’єднання в інтернеті
Міжнародна консалтингова компанія, що спеціалізується на розв’язанні завдань, пов’язаних зі стратегічним керуванням.
