Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності. Томас Фридман
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Дякую за запізнення: керівництво для оптимістів сучасності - Томас Фридман страница 34
Кріс Андерсон, дописувач Foreign Policy на теми технологій, писав у цьому часописі 29 квітня 2013 року:
Складно доводити, що ми не живемо в період експоненційного зростання технологічного новаторства. Персональний дрон – це мирний дивіденд смартфонових воєн, а всі компоненти смартфона: сенсори, GPS, камера, процесори з ядром, що працює в режимі асинхронного відгуку, бездротовий зв’язок, пам’ять, акумулятор, – працюють при дивовижній економії на масштабах на інноваційних машинах Apple, Google та ін., що коштують лише кілька доларів. Ще десятиліття тому це все було таким собі «унобтанієм»16, що використовував військово-промислові технології, а тепер його можна придбати в роздрібній мережі магазинів радіоелектроніки RadioShack. Я не бачив, щоб технологія розвивалася швидше, ніж зараз, а все завдяки тому, що в кишені у вас є суперкомп’ютер.
А щодо Ірвіна Джейкобса, то ви його ще не знаєте. На прощання він мені сказав: «Ми все ще живемо в добу автівок у плавниковому стилі».
Хмара
Якщо сьогоднішні технології, які розвиваються експоненційно, мають витримати прискорення з помноженням коефіцієнтів, то це відбудеться переважно завдяки їхньому об’єднанню в щось, що назвали хмарою, що розвиває кожну з них поодинці й разом.
Хмара – це не певне місце чи будинок. Netflix, приміром, та Microsoft Ofice 365 працюють і поза хмарою. Привабливість хмари в тому, що в ній, а не на комп’ютері чи телефоні можуть зберігатися всі ваші програмні застосунки й матеріали – улюблені фото, медична картка, чернетка книжки, над якою ви працюєте, пакет акцій, промова, які ви будете виголошувати, мобільні ігри й застосунки для писання чи дизайну – і ви зможете отримати доступ до них із будь-якого комп’ютера, смартфона або планшета будь-де, де є інтернет.
Той факт, що всі докладно описані вище технології продовжують прискорюватися з експоненційною швидкістю, можна пояснити тим, що вони почали об’єднуватися у щось таке, що стало називатися «хмарою».
Від терміна «хмара» виникає образ магічного джерела енергії десь у небі. Однак хмара – це не якесь конкретне місце. Це поняття означає низку комп’ютерів, які працюють з усіма мислимими програмами й надають широкі можливості зберігання й оброблення даних і до яких кожен користувач може під’єднатися через інтернет із мобільного телефона, планшета або настільного комп’ютера.
До формування хмари доклало рук чимало новаторів, проте чи не найважливішою була невелика група
16
Унобтаній, або анобтаніум (лат.