як, наприклад, цілком недвозначні кістка чи панцир.
Але тепер не залишалося анінайменшого сумніву, що НАСА вдалося нарешті виявити найнадійніші докази. Жоден, навіть найбільш скептично налаштований учений не зміг би виступити зі спростуванням цих скам’янілих решток. НАСА вже не роздувала якісь незрозумілі й туманні домисли, не намагалася будувати свою аргументацію на основі збільшених фотографій нібито виявлених мікроскопічних бактерій. Агенція надавала справжнісінькі зразки метеорита, у яких неозброєним оком можна розгледіти відбитки біологічних організмів. Не абищо, а воша з фут завдовжки!
Рейчел мимоволі усміхнулася: підлітком вона обожнювала пісню Девіда Боуї, у якій ішлося про «павуків з Марса». Хто б міг подумати, що слова цієї поп-зірки, бісексуала з Британії, виявляться пророчими, провіщатимуть славний момент астрофізики?
Поки Рейчел слухала знайомі акорди, що лунали в її голові, з нею порівнявся Коркі Марлінсон:
– Ну що, Майк уже встиг похвалитися своїм документальним фільмом?
– Ще ні, – зізналася Рейчел, – але я із задоволенням послухаю його.
Коркі поплескав Толланда по плечу:
– Вперед, вундеркінде! Розкажи їй, чому президент вирішив, що про цей найважливіший для історії науки момент розповість усьому світові саме така телезірка, як ти, – у ластах, масці і з дихальною трубкою!
– Коркі, я тебе благаю!
– Ну добре, тоді поясню я, – мовив той, втискуючись між Рейчел і Майком. – Як ви, можливо, знаєте, міс Секстон, сьогодні увечері президент влаштовує прес-конференцію, щоб розповісти всьому світу про метеорит. А оскільки значна частина людства складається з недоумків, то пан президент і попросив Майка стати поряд і все популярно роз’яснити.
– Я дуже вдячний тобі, Коркі, – не витримав Толланд, – дуже мило з твого боку. – Він поглянув на Рейчел. – Насправді Коркі хоче сказати, що, позаяк це питання є таким складним, президент цілком справедливо вирішив, що невеликий документальний фільм про метеорит допоможе зробити інформацію доступнішою для пересічних американців. На жаль, далеко не всі наші співгромадяни встигли одержати вчений ступінь з астрофізики.
– Знаєте, – знову пустив шпильку Марлінсон, – я нещодавно дізнався ось про що: президент нашої країни – пристрасний прихильник програми «Дивовижні моря». – Жартівливо засмучуючись, він похитав головою. – Уявляєте, Зак Герні, лідер вільного світу, примушує секретарку записувати серії на відео, а потім розслабляється після напруженого трудового дня.
Толланд знизав плечима:
– Що я можу на це сказати? Тільки те, що пан президент має добрий смак.
Рейчел почала розуміти, наскільки хитромудрим був план президента. Політика – це вміння грати на засобах масової інформації, і Рейчел уже уявляла собі той інтерес та наукову достовірність, які забезпечить прес-конференції поява на телеекрані популярного ведучого Майкла Толланда. Для реалізації свого бліцкригу та реабілітації НАСА
