брязкіт, стукіт, скрип і пошкрябування.
Трейвіс хоч і вдавав, що злиться, був заінтригований, тому, скориставшись пультом, вимкнув звук телевізора.
Щось гепнулося на кухонну підлогу.
Трейвіс хотів уже піти подивитися, що сталося, але не встиг він підвестися з крісла, як у кімнаті з’явився Ейнштейн, несучи в зубах телефонний довідник. Напевне, йому довелося декілька разів підстрибнути, щоб нарешті скинути довідник зі столу. Пес пройшов вітальнею і поклав книгу біля ніг Трейвіса.
– Що ти хочеш? – запитав Трейвіс.
Пес носом підштовхнув телефонну книгу і в очікуванні задивився на Трейвіса.
– Ти хочеш, щоб я комусь зателефонував?
Ейнштейн гавкнув.
– Кому?
Ейнштейн знову підштовхнув книгу носом.
– Кому телефонувати? Лессі, Рін Тін Тіну19 чи Старому Брехуну?20 – запитав Трейвіс.
Ретривер подивився на нього своїми темними очима, яких Трейвіс не бачив у жодного собаки; пес наче намагався передати поглядом те, що можна висловити тільки словами.
– Слухай, може, ти і вмієш читати мої думки, але я твої не вмію, – промовив Трейвіс.
Ретривер заскавчав у відчаї і вибіг з кімнати, зникнувши за рогом у короткому коридорчику, що вів до ванної кімнати і двох спалень.
Трейвіс хотів піти за ним, але потім вирішив посидіти і почекати, що буде далі.
За мить Енштейн повернувся зі світлиною 8х10 у золотій рамці й поклав її біля довідника. На ній була зображена Паула. Трейвіс зберігав світлину на своєму нічному столику. Цей знімок було зроблено у день їхнього весілля, за десять місяців до її смерті. На фото Паула була красунею і виглядала оманливо здоровою.
– Немає сенсу, хлопче. Неможливо зателефонувати мертвим.
Ейнштейн чмихнув, наче хотів сказати, що Трейвіс міднолобий. Він підійшов до стелажу з журналами, перевернув його, розкидавши все, і повернувся до Трейвіса з випуском «Таймз», який поклав біля фото у золотій рамці. Відтак він пошкрябав лапами якийсь журнал, відкрив його і взявся гортати сторінки, порвавши декілька з них.
Сівши на краєчок фотелю і нахилившись вперед, Трейвіс із цікавістю спостерігав.
Ейнштейн кілька разів зупинявся, щоб вивчити сторінки журналу, а потім продовжував гортати. Нарешті він знайшов рекламу автосалону, на якій красувалася шикарна брюнетка модельної зовнішності. Ейнштейн підвів голову на Трейвіса, потім на оголошення, а потім знову на Трейвіса й гавкнув.
– Не розумію.
Ейнштейн знову почав гортати журнал, аж поки знайшов рекламу, на якій усміхнена блондинка палила цигарку. Потім він пирхнув на Трейвіса.
– Машини та цигарки? Ти хочеш, щоб я тобі купив машину та пачку «Вірджинії слімз»?
Знову пройшовшись до перевернутого стелажа, Ейнштейн приніс журнал з нерухомості, який присилали поштою, хоча Трейвіс уже понад два роки не займався цією справою. Пес також прогортав його, поки не знайшов
Німецька вівчарка, яка знялася в ряді американських фільмів 20-х років XX ст.
Пес із одноіменного американсього фільму 1957 р.
