Название:
Автор:
Жанр:
Серия:
Издательство:
пажем зневаженої черню королеви й необережно дихаючи в лице врятованої дами химерною сумішшю спожитих щойно перед тим пива, кави і коньяку, Артур Пепа взявся за пошуки головного героя виставки («Тільки не йдіть, я зараз, я зараз…» – це до неї, а сам сходами суньголов у виставковий натовп, з якого врешті таки вигріб свого найдорожчого приятеля Фурмана з його золотими запонками і руками); того вечора Фурман як господар акції мав на собі позичений в опері фрак, що не завадило йому, бувши героєм і також напідпитку, озброїтися музейним молотком і цвяхами та відновити зламаний каблук на – хай вже там! – золотому черевичку незнайомої пані Незґраби. «Маєте», – врочисто заявив Фурман, по-шевськи і трохи по-шефськи випльовуючи з вуст зайвого цвяха, за що був поцілований у щоку, а Пепа, щоб не втрачати ініціативи, куртуазно попросив дозволу одягнути мештик на ніжку (музей старожитностей! клавесини! ґалантне свято! рококо! охохох!), звичайно ж, малася на увазі її ніжка, хоч він і не дозволив собі сказати «дозвольте, я взую вас» – як би йому не свербів язик. «А це Коля», – чомусь повідомила вона, вказуючи на дівчинку і нервово сміючись. «Коломея Воронич», – урочисто виправила малеча, натискаючи на «р» посередині свого прізвища так, аби з нього вийшло принаймні «ррр». Обидві були в однакового крою плащах з різницею, зрозуміло, лише у розмірах, і мали страшенно подібні зачіски. Тому нетверезий Артур Пепа подумав, що перед ним фея зі своєю ученицею. «І все ж я випив би звідти шампанського», – кивнув він на мештик. «Добре, мене там чекають», – запевнив розумник Фурман і вчасно розтанув, золотий.Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
