align="center">24
Pfaus, Kippin, and Coria-Avila, “Animal Models”.
25
Pfaus and Wilkins, “A Novel Environment”.
26
Зауважте, це не стосується людської сексуальної орієнтації. Маленькі хлопчики, які виростають ґеями, імовірно народилися з різними «схильностями», що поступово розвинулися в іншу орієнтацію. Схильності чолові-ків-ґеїв означають, що вони від народження чутливі інакше, наскільки ми можемо судити, і їм не треба мати якийсь сексуальний досвід із кимось, щоб інтуїтивно знати, кого вони вважають сексуальним. Зрозуміло, що існує ще багато інших нюансів щодо цієї теми, зокрема те, як/чи це впливає на жіночу сексуальну орієнтацію. Про це написано чимало книжок (наприклад, Diamond, “Sexual Fluidity”). Зараз я просто хочу чітко визначити, що ми не народжуємося «чистими аркушами», які вчаться сприймати як сексуальний об’єкт будь-кого, хто з’являється в полі зору. Існує кілька вроджених аспектів нашої сексуальності, які даються нам до досвіду.
27
Koos Slob et al., “Sexual Arousability and the Menstrual Cycle”.
28
4 % у «Профілях сексуального збудження й гальмування» Карпентера та інших і 8 % у значно менш наукових спостереженнях з мого блогу та груп.
29
McCall and Meston, “Cues Resulting in Desire”, and “Differences Between Pre- and Postmenopausal Women”.
30
Graham, Sanders, Milhausen, and McBride, “Turning On and Turning Off”.
31
Gottman, The Science of Trust, 254.
32
Bergner, What Do Women Want?, 68—73.
33
Graham, Sanders, and Milhausen, “Sexual Excitation/Sexual Inhibition Inventory”.
34
BBC News, “Words Can Change What We Smell”.
35
Aubrey, “Feeling a Little Blue”.
36
За Фаренгейтом, приблизно 22 °C. (Прим. пер.)
37
Ariely, Predictably Irrational.
38
Nakamura and Csikszentmihalyi, “Flow Theory and Research”, 195—206.
39
Flaten, Simonsen, and Olsen, “Drug-Related Information”. Посилання на Goldacre, “Nerdstock”.
40
Reynolds and Berridge, “Emotional Environments”.
41
Gottman, The Science of Trust, 192. 45 0
42
Існує комбінований доказ того, що в багатьох випадках і в людей, і в щурів контекст змінює те, як ділянки середнього мозку реагують на стимули. Візуальне дослідження людського мозку показало, що ситуація непевності й ризику може зумовити реакцію прилеглих ядер (Abler et al., “Prediction Error”) і що реакція прилеглих ядер людей із хронічними болями в спині на «шкідливу термічну стимуляцію» (тобто опіки) відрізняється від реакції людей, що не живуть із болем. (Baliki et al., “Predicting Value of Pain”.) Під час вивчення функцій мозку людей із хронічним болем у спині було виявлено дещо цікаве. Коли вони спрямовували свою увагу безпосередньо на відчуття опіків на спині, то говорили, що тепло обпікає, коли ж вони спрямовували увагу на біль у спині, то зазначали, що тепло для них приємне. Тож ми фокусуємо свою увагу на частині контексту. Прилеглі ядра виявилися важливи
