я подумала, що, мабуть, зможу помити посуд після пробудження. Палички для їжі та нудні декоративні фрукти Artek, що ми отримали як подарунки на новосілля, та які вже були в чомусь вимащені. Або, можливо, я помию все зараз, щоб мені не довелося це робити після сну. Отже, я розпочала роботу, а також випадково помила гранати, які приніс декоратор інтер’єру. Жбурнула їх до компосту. Закурила сигарету. На дверях холодильника залишилися сліди від пальців і плями від їжі. Я вирішила їх видалити. Однак спочатку треба закурити. Крізь вікно я побачила людей, що поспішали на роботу, а також лису собачку в куртці та шалику від Burberry. «Мамо, зачекай!» – вигукнула маленька дівчина в милому пальті, намагаючись наздогнати свою маму. Я загасила сигарету в попільничці. Йонатан забороняв викидати недопалки з вікна, що раніше було однією з моїх поганих звичок. Очевидно, тут це не прийнято, і саме тому Йонатан не хотів, щоб під його вікнами з’явився садочок із бичків. Коли сусіди почали скаржитися, що сигаретний дим потрапляє до їхніх квартир, Йонатан купив новий, більш потужний вентилятор. Я знову ледь не забула його увімкнути.
Після чергової цигарки я спокійно повернулася до свого макіяжу. Моя шкіра виглядала так, ніби вона була обтягнута яєчним білком. Я розпилила трішки весняної води на шкіру, так щоб макіяж міцно тримався, а мої вилиці отримали природне освітлення, а все решта – темніше. Я додала ще трохи тіней на брови, а коли яєчна обтяженість зникла, я пішла спати. Звичайно, немає нічого корисного в тому, щоби спати з макіяжем, навпаки, це було навіть шкідливо для моєї шкіри. Але коли я прокинуся, мені вже не потрібно буде робити макіяж, і я швидше дістануся до магазину. І тепер я могла довше поспати. І, у будь-якому разі, я мала прокинутися зранку, щоб Йонатан продовжувати вірити, що я роблю бодай щось.
Я взяла снодійне, встановила будильник на другу годину та згорнулася калачиком під пуховою ковдрою.
КОЖНОГО РАНКУ В ЙОНАТАНА я повторювала одні й ті самі дії. Кожен день був подібний до попереднього з того моменту, як я з ним познайомилась. І кожен вечір. Щоночі я дивилася на спину Йонатана. Щоб мене задовільнити, він спочатку обіймав мене, але, коли нарешті засинав, то завжди відкочувався на іншу сторону ліжка, повертаючись до мене спиною. Він ніколи не спав обличчям до мене, саме тому ми ніколи не прокидалися, дивлячись у вічі одне одному.
У Йонатана була ванна, що робило його значно приємнішим, ніж більшість інших чоловіків. Я могла приймати ванну годинами. Іноді я знову пускала гарячої води та продовжувала купання. У ванній я мала змогу просто безперервно мовчки витріщатися на стіну. Звичайно, коли його не було вдома, я могла витріщатися на будь-яку стіну в квартирі, однак, коли Йонатан був поблизу, це б викликало занадто багато уваги.
Спочатку це ставалося надто часто. Але Йонатан раптово вихоплював мене з моїх роздумів, запитуючи, про що це я таке мрію. Він так часто повторював це питання, додаючи моє ім’я до нього, що я стала обережнішою. Можливо я би не була такою обережною, якби
