Володимир. Семен Скляренко

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Володимир - Семен Скляренко страница 26

Володимир - Семен Скляренко Історія України в романах

Скачать книгу

перед князем Ярополком і через толковина говорив:

      – Ми приїхали, щоб дізнатись про здоров’я великого князя, усіх воєвод і бояр руських…

      – Дякуємо, кагане! А як тобі їхалось у полі і як здоров’я твоє й інших каганів?

      – Спасибі, княже! І я, і всі інші кагани почувають себе добре, посилають тобі дари.

      Кілька здоровенних печенігів, що прийшли разом з Ілдеєю, розвернули міхи й поклали перед князем дари – сувої фофудії[38] з срібними узорами, клепану з січених кілець байдану[39], криву шаблю в золотому окладі.

      – За дари дякуємо й даємо свої.

      Гридні принесли й подали кагану зроблені роднянськими майстрами позолочені меч, щит і кольчугу.

      – Твої дари дуже щедрі, – говорив каган, і обличчя його аж сяяло від задоволення. – Краще срібло, ніж мідь, краще золото, ніж срібло, краще мир і любов, аніж війна. З тим мене й прислали кагани, веліли сказати: наші печенізькі орди багато воювали з твоїми отцями й проливали руську й свою кров. Мої орди не хочуть тепер воювати з руськими князями, хочемо мати мир і любов з Києвом. Хочемо вірно тобі служити.

      Брат убив брата, кров Олега запеклася на мечі князя Ярополка.

      Коли б князь Ярополк був далекоглядний і стежив за межами Русі, він знав би й розумів, що печенізький каган прибув до Києва, бо зі сходу на простори між Ітилем-рікою й пониззям Дніпра, де печеніги досі почували себе повними хазяїнами, насувають орди половецькі, слідом за ними йдуть кимаки, огузи[40], о, коли б Ярополк це знав, він би говорив з Ілдеєю інакше, змусив би ударити на половців, попередив багато крові, яка пізніше була пролита на Русі.

      Не знав, звичайно, князь Ярополк і того, що каган Ілдея зовсім недавно зустрівся в порогах з василіками імператорів Василя й Костянтина, які дали йому золото, аби він уклав мир з Ярополком і щоб орди його йшли на захід до Дністра, щоб там, коли буде надоба, з’єднатись з легіонами ромеїв і бити болгар. Князь Ярополк про це не знав, він чув підлесливі слова Ілдеї:

      – Весь світ славить тебе, княже Ярополче, печенізькі кагани пропонують тобі мир і любов, вони не будуть більше заважати руським купцям у полі, підуть до Дністра, хочуть сісти на землі.

      І князь Ярополк відповів:

      – Я беру мир і любов з вашими племенами, а на знак нашої дружби дам городи й волості над Дністром, де живуть тиверці й угличі.

      Так князь Ярополк заради слави своєї укладав мир з ворогами Русі, так за шматок тлінної фофудії, іржаву байдану й отруєну шаблю віддав ворогам-печенігам землі тиверців і угличів, сам він пізніше, в дуже важку годину і вже запізно, зрозумів ціну печенізької любові й зради людям своїм.

      Саме небо, здавалось, кричало проти миру руських людей з печенігами, ще каган Ілдея не покинув Києва, як серед білого дня на сонце наповзла тінь, землю оповила темрява, зірвалися вихори й загримів грім, заревла худоба й закричали звірі

Скачать книгу


<p>38</p>

Фофудія – східна тканина.

<p>39</p>

Байдана – кольчуга.

<p>40</p>

Половці, кимаки, огузи – орди, що вийшли в кінці X століття з глибин Азії.