знову прилітає та й каже йому:
– Заріж іще й бугая!
Той чоловік думає: «Що тут робити – чи зарізати, чи ні?» А потім і каже:
– Більше пропало, нехай і це пропадає!
Узяв та й зарізав йому бугая. Орел з'їв і того бугая таки за рік, а потім як полетів, то літав так високо – аж під хмарою. Коли це прилітає та й каже тому чоловікові:
– Ну, спасибі тобі, чоловіче: вигодував ти мене, тепер же сідай на мене.
Той чоловік питається:
– Що з того буде?
А він йому:
– Сідай!
Той і сів.
Орел його поніс аж під хмару, а потім і пустив додолу. Той чоловік летить додолу, коли це орел не дав йому долетіти до землі, підхопив його та й каже:
– А що, як тобі здавалось?
А він йому каже:
– Так, наче я вже неживий був.
Тоді орел йому каже:
– Отак само мені було, як ти на мене націлявся.
Потім каже:
– Сідай знов!
Тому чоловікові й не хотілось сідати на нього, – ну, нема що робити, таки сів. Орел знов його як поніс, та аж у саму хмару, а там як скинув його з себе – та підхопив так, може, як два сажні від землі, та й питається його:
– А що, як тобі здавалось?
Він йому каже:
– Так, наче вже кістки мої розсипались.
Тоді орел йому каже:
– Так само й мені було, як ти вдруге націлявся. Ну, ще сідай.
Той сів. Він як понесе його аж за хмару, та звідтіль і пустив його додолу, та підхопив уже аж коло землі, а тоді й питається його:
– Як тобі здавалось, як ти летів на землю?
Той йому:
– Так, наче мене зовсім не було вже на світі.
Тоді орел йому й каже:
– Отак же само мені було, як ти втретє націлявсь.
А потім каже:
– Ну, тепер уже ніхто нікому не винний: ні ти мені, ні я тобі. А тепер сідай на мене та будемо летіти до моєї господи.
Ото летять та й летять; прилітають до його дядька. А орел тому чоловікові й каже:
– Іди ж у хату, та як будуть питати тебе, чи не бачив їхнього небожа, то ти скажеш: «Як дасте яйце-райце, то й на очі приведу».
Він приходить у хату; коли це йому кажуть:
– Чи по волі, чи по неволі?
А він їм каже:
– Добрий козак усе по волі ходить.
Вони його питаються:
– Чи не чув ти там за нашого небожа? Бо вже четверте літо, як пішов на війну, – та ні чутки, ні звістки…
А він їм каже:
– Як дасте яйце-райце, то й на очі приведу.
Вони тоді:
– Краще нам його ніколи не бачити, як віддати тобі яйце-райце.
От він виходить із хати й каже орлові:
– Казали так: краще нам його ніколи не бачити, як тобі віддати яйце-райце.
Орел йому й каже:
– Летімо
