навернути до католицтва – жити та тремтіти, аби якійсь інквізитор не вирішив поживитися. Так що спи з Філіпою.
На цей раз я простояв усю ніч. Мені було страшно. Ні, ніяких підозрілих звуків я не чув – навіть виття десь не дуже далеко скоріше за все видавав здичавілий пес. Але темрява душила мене. І жах – якщо Ден загинув? Якщо він видав нас під тортурами – і зараз з’явиться місцева поліція? Якщо прибудуть ще якійсь тигри, леви, агенти маньчжурської розвідки?
До речі, якщо хтось не зрозумів, чому вони намагалися прибрати заарештованих іспанців – то все просто. До їх втручання в офіційній місцевий влади був вибір – або стратити іспанців та… «який іспанський корабель? Ми нічого не бачили та не чули». Або навпаки – заявити протест іспанцям, які на Формозі досить слабкі і можуть піти на поступки, аби китайці не прийшли на допомогу голландцям.
Якби ж маньчжурський план вдався, то влада, побачивши трупи та сліди цих… неандертальців? – чи як їх? Заспокоїлась би влада, а маньчжури послали б на Тайвань закривавлені іспанські речі та кількох китайців-лжесвідків – «підступний, нічим не спровокований напад на мирний іспанський корабель.» І тоді дідька лисого іспанці продадуть китайцям європейські гармати.
Вранці, коли жінки прокинулися, я зробив кілька кругів довкола хати, переконався, що тигри не ожили, і їх трупи нікуди не поділися і несподівано для себе знайшов цілу колонію білих грибів. Спочатку я не повірив своїм очам, проте це точно були білі – тож проблема їжі на сьогодні була вирішена.
Дівчата трохи крутили носами, але полювати я ще не можу, та й не факт, що, не знаючи місцевості, когось вполюю – і залишати їх одних також не можна, отже грибний шашлик був приготовлений та з’їдений. Проте виспатися вдень мені так і не вдалося. Бо Ден все-таки прибув. На чотирьох віслюках типу «ішак». Я був вдячний йому за те, що, подивившись на залишки мого носу, китаєць нічого не сказав. Вислухавши мою розповідь, він подивився на тигрів, і повернувся зі словами:
– Мабуть-таки, перевертні.
Мені доводилося читати якусь збірку середньовічних китайських повістей, то я знав, що китайське вчення про перевертнів принципово відрізняється від європейського. За уявленнями мешканців Серединної держави, перевертні – не люди, які обертаються звірами, а, навпаки, звірі, що можуть обертатися людьми.
Він кинув у землю уламок спису з наконечником, який витяг з тіла Білої Смерті, пішов з сокирою до лісу, повернувся з двома довгими шматками бамбуку та почав пристосовувати наконечник до одного з них.
– Списи потрібні.
А після певної мовчанки, продовжив:
– Загибель кораблів та все таке інше викликало великий шум. Я підозрював, що так і буде, тому хотів йти в Гуанчжоу, хоча це й далеко. Але головне, що Гуанчжоу в інший провінції. А після скасування нашої служби кожна провінція живе своїм життям. Проте…
Йому не вистачило слів. Мабуть, він хотів сказати, що шум побив усі рекорди.
