двадцять перший[3].
Начальник усміхнувся.
– Скажіть, Бредшоу, хто ваші улюблені автори?
– Шекспір, Діккенс, Остін, Троллоп і Томас Гарді.
– Хіба жоден із наших земляків недостатньо хороший для вас?
Гаррі мало не вилаявся вголос, припустившись такої очевидної помилки. Він поглянув на заповнену книжкову полицю.
– Авжеж, – сказав він. – Вважаю Скотта Фіцджеральда, Гемінґвея та О. Генрі незрівнянними, а Стейнбека – найкращим сучасним письменником Америки.
Він сподівався, що правильно вимовив це ім’я і поклав собі прочитати «Про мишей і людей», перш ніж наступного разу зустрінеться з начальником.
Посмішка знову з’явилась на вустах Свонсона.
– Яку роботу вам призначив Геслер? – запитав він.
– Прибирання крила. Хоча я хотів би працювати в бібліотеці, сер…
– Он як? – здивувався начальник. – Тоді дізнаюся, чи є там вакансія…
Господар кабінету щось занотував у блокноті, що лежав перед ним.
– Дякую, сер.
– Вас повідомлять про це сьогодні ж, – сказав начальник, ховаючи теку.
– Дякую, сер, – повторив Гаррі.
Він швидко пішов до дверей, усвідомлюючи, що на нього витратили більше часу, ніж стандартно відведені п’ять хвилин. Як тільки він вийшов у коридор, черговий провів його до крила. Гаррі був удячний, що Геслера ніде не було видно, а прибиральники вже перебралися на другий поверх на той момент, коли він знову до них приєднався.
Задовго до того, як пролунав сигнал до обіду, Гаррі вже був виснажений до краю. Він став у чергу до казанів і виявив, що Квінн уже прилаштувався за прилавком, обслуговуючи в’язнів. Чимала порція картоплі та вареного м’яса одразу ж потрапила у миску Гаррі. Він сидів сам-один за довгим столом і поглинав їжу. Кліфтон мріяв, щоб Геслер більше не з’явився цього дня, інакше доведеться повертатися назад до вбиральні…
Чергування Геслера вже закінчилося, коли Гаррі збирався до роботи. Отож інший наглядач послав новачка мити туалети. Гаррі провів решту дня, підмітаючи коридори та випорожняючи сміттєві баки. Єдине, про що він думав, було те, чи дав начальник вказівку перерозподілити його до бібліотеки.
Якщо цього не станеться, Гаррі сподівався хоча б на роботу при кухні.
Коли Квінн повернувся до їхньої камери по обіді, вираз його обличчя не залишив Гаррі сумнівів, що він не приєднається до Квінна.
– Було одне вакантне місце на митті посуду… – почав той.
– Може, я? – спохопився Гаррі.
– Але коли пан Сідделл назвав твоє ім’я, Геслер його одразу ж відхилив. Сказав, що тобі доведеться прибирати крило щонайменше три місяці, перш ніж він розгляне можливість переведення на кухню…
– Що не так із цим чоловіком? – відчайдушно запитав Гаррі.
– Подейкують, що він намагався стати офіцером військово-морського флоту, але не склав іспит і був змушений
Книга псалмів. Переклад Івана Огієнка.
