Мисливські усмішки. Остап Вишня

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Мисливські усмішки - Остап Вишня страница 21

Мисливські усмішки - Остап Вишня Перлини української класики

Скачать книгу

якого історика – він вам років із п’ять писатиме…

      Може, тут я й переплутав якісь тисячоліття, але це не важно! Що для історії, як пишуть тепер історики, століття або тисячоліття?

      Важно – ерудиція!

      А ерудиція ж є! Ну й гаразд!

      Пішли далі.

      Географія. Про географію – не бійтесь! – довго не говоритиму. Коли ще за фонвізінівських часів мамаша говорила Митрофанушці:

      – Навіщо, – мовляла, – тобі та географія, коли візники є!

      І я так само скажу:

      – Навіщо вам географія, коли є і автомобілі «Кримкурсо», і візники, і провідники?.. Останні чорні, гарячі і знають всю географію, особливо для дам!

      Приїдете до Севастополя, беріть візника, а він вам за дорогу таку географію розведе, що тільки ахатимете… Загальну, так сказать, географію.

      А провідник – той більш по деталізації… Дами це особливо люблять, бо вони народ, як відомо, дуже цікавий…

      В загальних рисах і я скажу… Два слова.

      Географія на три поверхи: зверху небо, нижче гори, а ще нижче море… І навпаки.

      Небо пухке, гори тверді, море мокре. Досить!..

      Етнографія. Населення – чорне. На ногах шкіряні «личаки». Вірить в Аллаха й Магомета, пророка «єйного»… Поділяється на чоловіків, жінок і на дітей. Жінки – чорні. Діти – чорні… (Чорне море!) Чадри вже жінки не носять. Носять чадру тепер у Ялті на молі, тільки не «чорні» жінки, а білі. Мова – не наша.

      По-нашому – платня, а по-їхньому – улєфє.

      По-нашому – воша, по-їхньому – біт. (Звідси пішло, очевидно, «бити воші». Увага для філологів).

      – Анларизми не бен селерим?

      – Анларизми?!

      Нічого ви не «анларизми», бо ця фраза значить:

      – Чи розумієте ви, що я кажу?

      Населення хліборобствує, виноградарствує, садівникує, скотарствує і курортствує.

      Це все роблять жінки.

      Чоловіки сидять цілий день у холодку, чухаються, курять цигарки та п’ють каву.

      Фауна. Не наша. Коли їдете чи йдете горами, часто бачите десь у лісі на скелях чи на узгір’ях якихось невідомих вам тварин, невеликих розміром, з рогами, з чотирма ногами і з одним хвостом.

      У тварини тої іноді голова вгору, а круп униз, іноді круп угору, а голова вниз!

      Ви раптом стаєте. І дивитесь. Пильно вдивляєтесь.

      – Ах! Ах! Що за така гірська тварина?

      От що значить – клімат! За якихось шістсот верстов, а дивись – зовсім не те!

      – Що то таке? – питаєте тубільця…

      – Корова! Молоко дає! Доїться! Телят водить!

      – Ах-ах! А ото?

      – Котора поменше?

      – Так!

      – Коза називається! А ото збоку – кінь!.. А то – свині під дубом…

      …Осли є! І на горах, і на курортах. На курортах більше!

      Орли є! Кури є! Півні є! Курчата вже вилупились! Три карбованці субтропічна курка

Скачать книгу