Розмова з Богом. Я би так сказав: поєднання спортивної гри із Літургією.
Навіщо спочатку йти до церкви, а потім на футбол? Тут два в одному – не біганина пустопорожня, а гра зі смислом.
У кожному конкретному ігровому сюжеті сакральний смисл належало відгадати мудрецям-жерцям. У грі вони вбачали волю богів. У тому, що творилося на корті. Їм належало збагнути, що Кукулкан їм хоче сказати. От який смисл… Щоб цей смисл чи замисел божий розгадати.
Іноді це мало для самих гравців печальний смисл. Їх приносили у жертву. Часом після гри київського «Динамо» хочеться зробити це із нашими київсько-бразильськими лінивими бігунцями.
У Чечен Іці корт за величиною – найбільший у всьому царстві майя. Дуже добре зберігся. Можна хоч нині зіграти. Особливо це стосується тих, хто готовий зійти на жертовний олтар.
Однак усе вищевикладене – лише вступ до теми. У 1923 році згадуваний майяніст Морлі зауважив дивовижну річ. Виявляється, співаючою є не тільки піраміда, що поруч, а й цей суворий за своїми ритуалами церковний стадіон.
У нас це називається віп-ложа, на якій, як на троні, сидить знервований олігарх у роздумах «бабло пропало» із синком, малолітнім отроком. А у Чечен Іці з двох боків поля – північний і південний храми. Святилища для жерців-священиків. І вони у ході матчу робили свою роботу – правили месу. Але як? Стиха перемовляючись між собою. Дистанція – майже 150 метрів, а чули один одного, неначе на вухо шептали. Звук від одного храму до іншого доходив і доходить нині – можна спробувати кожному туристу – за 35 мілісекунд. Його поширює саме кам’яне тіло споруди. Як і тіло піраміди.
У 1931 році сюди приїхав симфонічний оркестр з Філадельфії у повному складі і кілька днів управлявся в акустичних варіаціях. Але зі смислом – розгадати, як це так виходить. Без мікрофона, без фонограми – що називається, живий звук, яким промовляє велетенська стіна до стіни!
Нічого не вийшло. Не розгадали всезнайки-американці. Інженери-будівельники кажуть, розводячи руками: якби розібрати ці співаючі велети. І піраміду, і корт. Може, із середини щось би та відкрилося.
До речі, пробували останнім часом справді відповідним лазерним приладдям заглядати всередину. І виявили, що під пірамідою – ще одна піраміда. Дитя у лоні матері. Але смислу, правда, не вловили поки що.
От що побачив на стадіоні один із найавторитетніших сучасних майязнавців Джон Мейджор: «Поле для гри у м’яч – ядро пророцтва про 2012 рік. У першу чергу важко зрозуміти, як гра у м’яч символізує галактичне вирівнювання.
Але якщо звернутися до загальноприйнятих символів між астрономією та іконографією цієї гри (бокові, кам’яні стіни корту вщерть закарбовані іконами-кодами), то дещо можна сказати із повною впевненістю. Поле – це емблема Молочного Шляху. М’яч – це відтята голова бога Хун Хун-Ахпу тобто Сонце в час грудневого сонцестояння, а кільце, у яке треба закинути м’яч, – це «Темний провал» у Молочному Шляху.
Гравці
