що буде краще, якщо ти зможеш поспостерігати за справою своїх рук в безпеці з офісу, - самовдоволено посміхнувся Девон, вказуючи пальцем на екран одного з моніторів.
Енві перевела погляд на екран в надії, що погляд на Тревора, який тримається за свій пах, розвеселить її... але замість цього вона відчула свою провину перед ним. Вона відчула, ніби її серце обірвалося і полетіло у прірву. Побачивши, як йому боляче, вона раптом зраділа, що монітор не передає звук, так як їй зовсім не хотілося знати, що він там зараз говорить.
Мовчки Енві дивилася, як з натовпу з'явилися Чед і Джейсон і допомогли Тревору піднятися з підлоги. Вона не могла сказати точно, про що вони там говорили, але, коли Тревор відіпхнув Чеда від себе з такою силою, якої у нього не повинно було б бути після удару електрошокером, Енві кинула погляд на двері. Вона була готова вибити її і вискочити назад на танцпол, поки один з них не поранив іншого.
Побачивши, як танцюрист, стоячи між нею і дверима, застережливо похитав головою, Енві знову подивилася на монітор, здивовано спостерігаючи, як Джейсон схопив Тревора, заламали йому в лікті руку, поки Чед одягав наручники на колишнього приятеля своєї сестри.
Ще сильніше розлютившись на свою таку дитячу поведінку, Енві попрямувала до дверей з твердим наміром сказати Чеду, щоб він відпустив Тревора. І знову танцюрист схопив її за зап'ястя. Вона опустила погляд, уникаючи зустрічі з його очима, так як було очевидно, що саме вона була причиною всіє цієї колотнечі. Почуття провини тільки посилило її страх і додало їй ще більше мужності.
- Ти ж бачив, як я тільки-що вдарила хлопця електрошокером. Ти серйозно думаєш, що це гарна ідея? - Вона різко глянула в його очі, затамувавши подих від його погляду. Тепер, придивившись ближче, вона побачила, що його очі були ще більш чарівні, ніж там, за гратами клітки…
- Ким би не були ці хлопці, буде краще, якщо ти їм дозволиш вивести його з клубу, тоді ти зможеш повернутися і потанцювати, - знову попередив її Девон, бачачи полум'я вогню, яке спалахнуло в її очах. Він міг заприсягтися, що у неї аж шерсть дибки встала від нетерплячки вибігти звідси і врятувати того хлопця, якого вона сама ж тільки-що поранила... хоча він все одно не мав наміру її відпускати.
- Як тебе звати?
- Тобі навіщо? - Енві вирвала свою руку, яку він міцно стискував. - Щоб ти потім сказав власникам не пропускати мене в клуб у майбутньому?
- Не зовсім так, - похмуро пробурмотів Девон при думці про таку перспективу. - Але ти, можливо, захочеш залишити електрошокер в кишені на всю ніч, - він спостерігав, як вона знову подивилася на монітор, щоб переконатися, що її жертва пішла.
- Чорт, - Енві подумки зітхнула і сперлася спиною об двері, відчувши крізь дерево вібрацію музики. Вона прикусила нижню губу зрозумівши, що зайшла занадто далеко. Згадавши про іншу причину, по якій вона знаходиться сьогодні тут, в «Місячному танці», - Енві подумала, чи не підходящий зараз момент поцікавитися про роботу. Чому б і не ризикнути? Подумки знизавши плечима, Енві запитала. - Ти не знаєш, чи приймають
