Однак довести провину так і не вдалося. Зрештою, і донощика не знайшли. Молодих людей врятувало те, що серед підсудних опинився родич самого герцога Лоренцо Медічі. Щоб уникнути скандалу, звинувачення зняли. Да Вінчі залишився живим і неушкодженим. Але анонімні звинувачення не припинилися. Це ображало Леонардо, який мріяв зовсім про інше життя. Він хотів бути вільним і прагнув літати, неначе птах.
Після того, як в одному з таких брехливих доносів зачепили честь його наставника Веррокіо, молодий художник пішов з дому вчителя і відкрив власну майстерню. А ще після всіх цих подій він почав шифрувати свої записи за допомогою дзеркального письма. Писав справа наліво й перевертав букви догори дриґом так, щоб прочитати їх можна було тільки за допомогою дзеркала.
У 1481 році Леонардо да Вінчі замовили створити картину «Поклоніння волхвів» для монастиря Сан-Донато. Він писав її понад рік, часто відволікаючись на інші справи та змінюючи задум. Це була дуже велика картина, близько двох із половиною метрів завширшки й завдовжки.
І знову художник починає роботу з нововведень. Тобто по-іншому, не так, як це робили раніше, малює на своєму полотні людей, зовсім по-новому їх розташовує. Винайдений Леонардо спосіб для передачі об’ємного зображення тепер називають світлотінню.
Якщо ти захочеш намалювати простим олівцем, наприклад, яблуко на столі, на яке збоку падає світло, то побачиш, що найбільша світла пляма – це відблиск світла на боці яблука, а найтемніша – це тінь, яка падає поряд з яблуком із протилежного боку. Здається, що все дуже просто. Таким прийомам зараз навчають навіть молодших школярів. Але без цієї простоти художники обходилися понад тисячу років.
Леонардо да Вінчі – неперевершений майстер живопису й великий новатор, але його «Поклоніння волхвів» так і залишилося незавершеним. Хоча майстер отримав за свою роботу попередню плату – перший раз грошима, а другий – продуктами та дровами. Картину дописував вже інший художник. Постійні затримки в роботі Леонардо і його прагнення досконалості призвели до того, що терпіння ченців зрештою увірвалося. Вони віддали замовлення Філіппіно Ліппі.
– Опиши, яким був молодий Леонардо да Вінчі.
– Чому художник пішов від учителя Веррокіо?
– Чому Леонардо почав шифрувати свої записи?
– Що таке «дзеркальне письмо»?
– Намалюй яблуко, використовуючи світлотінь.
Розділ восьмий, в якому маестро вирішує виїхати з Флоренції
У важкі хвилини Леонардо повертався до майстерні Веррокіо. Йому там завжди були раді. Тут він почувався як удома – це була його родина. Його старих друзів тут уже не було. Залишився тільки Лоренцо ді Креді, який, як і раніше, жив у майстерні та допомагав маестро Андреа в роботі.
Якось Леонардо застав у Веррокіо багатих замовників з Венеції, які хотіли, щоб у майстерні зробили для них величезну статую коня. Це виявилося дивним збігом. Леонардо
