Ключі Марії. Андрей Курков

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Ключі Марії - Андрей Курков страница 42

Ключі Марії - Андрей Курков

Скачать книгу

і запитав:

      – Хто ви така? Звідки вам відомо, яке я завдання отримав?

      – Я особа зацікавлена. Однак зацікавлена в тому, щоб ви якомога довше зволікали. Інакше вас чекає лихо.

      – Лихо? Яке таке лихо? Ви з Кульпаркова* втекли?

      Дівчина насупилася.

      – Ні. Але туди можете потрапити ви. Совєти навчилися затикати роти ще й таким способом, що оголошують людину божевільною.

      – Не маю жодного бажання вислуховувати цю маячню. – Курилас підвівся з крісла. – Не знаю, хто ви й навіщо мене турбуєте. Передайте своїм хазяям, що я науковець, а не аферист. І все, що пообіцяв, виконаю.

      – А дарма, – похитала головою дівчина. – Від тієї хвилини, коли передасте їм своє дослідження, ви вже для них станете зайвим. А зайвих людей та ще й таких, які знають надто багато, знищують. Невже ви й справді зацікавлені, щоб червона нечисть запанувала над світом? Невже ви прагнете їм у цьому допомогти?

      Курилас уже не мав сумніву, що це провокаторка, яку треба будь-якою ціною спекатися. Чекісти просто вирішили його перевірити й підсунули цю… гм… студентку. Але не на того напали.

      – Я – радянська людина! – вигукнув він і помахав дівчині пальцем: – Не пробуйте мене провокувати! Я не збираюся зраджувати свої ідеали!

      – Цікаво! – засміялася дівчина. – Які ж то такі ідеали? Невже комуністичні?

      – Звичайно! Нас від польського ярма визволила велика червона армія. І я їй за це глибоко вдячний. Тому зроблю для нової влади все, що в моїх силах. А вас попрошу… – він вказав їй на двері, за якими, як здогадувався, підслуховувала служниця.

      – Отже, ви відмовляєтеся дослухатися до здорового глузду? – промовила дівчина сухо і підступила ближче, пронизуючи професора холодним поглядом, від якого йому стало на хвилю моторошно, він ледве стримався, щоб не відступити назад.

      – Здоровий глузд? – засміявся доволі награно Курилас. – Поки що я не почув нічого здорового. Не збираюся з вами далі дискутувати.

      Дівчина зробила ще крок і простягнула руку так, мовби хотіла торкнутися до професорових грудей. Курилас шарпнувся, забіг за стіл і вихопив з шухляди револьвер.

      – Негайно покиньте мій кабінет! – скомандував рішучим тоном і націлив на дівчину цівку.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQEBAQICAQECAQEBAgICAgICAgICAQICAgICAgICAgL/2wBDAQEBAQEBAQEBAQECAQEBAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgICAgL/wgARCAk9BdwDAREAAhEBAxEB/8QAHgAAAgEFAQEBAAAAAAAAAAAABAUDAQIGBwgACQr/xAAdAQEAAwEBAQEBAQAAAAAAAAAAAQIDBAUGBwgJ/9oADAMBAAIQAxAAAAH7JdU7U44gsnISUiDwQjBBiQhAuGIsDwcgDgQaFgCSlx4iIwshJC0uKF5UCanETKAMIy08Qkh4lb0VhZTFS8JBiMIbJUN2UgqDAEYFAwBCAEkGgGEFoKWwj5+hhegG2VpeRh4sBg8KE40PFMtQKXK2xktW4jDRatMuMqUpG0qsxYrwFs1VqzkIihQqXgzcRVqyUh5IVLCUHLiAmBgsiBw4HPDAiAw8HLjwEGkBOBBhQ8XF4EMBaSkxcUIyAPAipYFi4YlhQVDgsJCImLyheABQMXDAsAyMY3kLKKWGkREeISciTCFosA0+CixEpAMAEILSEqEkJCnxeigSXkBaRBhGLq7sUWWy9CeEBJaLS0lTeLGpCszOwuLBmKy4kb0UPZpw4tCBaHAwaCE5UtJRcGFxWCzHWW0V1znFo1ICaskANojgfE+lSYGz0mpeHXGa0BkhQlWtatWS1W5ZWuc

Скачать книгу