закричав він. – Це означає «Корабель Її Величності». Це бойове судно, це військовий флот. Саме те, що нам потрібно, аби розібратися з работорговцями!
Глава II
Лікаря приймають на військовому кораблі
І тоді Лікар та Зузана почали щосили веслувати в напрямку світла. Ніч була тихою, але коливання океанських вод піднімало й опускало маленьке каное, як гойдалку, так що Зузані знадобилося все її уміння, аби тримати човен на прямій лінії.
Минула десь година, й Лікар зауважив, що корабель, до якого вони намагалися допливти, більше не просувається їм назустріч, а, здавалося, зупинився на місці. І коли каное нарешті підійшло впритул до його величезного корпусу, Джон Дуліттл зрозумів причину – військове судно зіткнулося з його власним вітрильником, який він залишив на якорі без жодних сигнальних вогнів. Утім корабель Її Величності, на щастя, перед зіткненням рухався так обережно, що жодне із суден, схоже, не зазнало серйозної шкоди.
Знайшовши мотузяну драбину, що звисала з борту військового корабля, Лікар разом із Зузаною видряпалися по ній угору й ступили на палубу, щоб зустрітися з Капітаном.
Він знайшов Капітана на містку біля штурвала, той роздратовано походжав туди-сюди й щось бурмотів собі під носа.
– Добривечір, – промовив Лікар увічливо. – Гарна погода сьогодні, чи не так?
Капітан підступив і потрусив кулаком перед його обличчям.
– Це ви власник отого Ноєва ковчега? – загорлав він, показуючи на вітрильник поряд зі своїм кораблем.
– Е-е-е… так… тимчасово, – відповів Лікар. – А що таке?
– Ну тоді чи не були б ви такі ласкаві, – прогарчав Капітан, обличчя якого було спотворене від люті, – і пояснити мені, що ви в дідька мали на увазі, залишаючи своє старе корито темної ночі без жодних вогнів? Що ви за моряк такий? Я на найновішому крейсері Її Величності шукаю Джиммі Боунза, торговця рабами, я полюю за ним уже цілі тижні. І так, наче мені мало було цього диявольськи складного узбережжя, я врізаюся в посудину, що стоїть на якорі без вогнів. На щастя, я йшов повільно, подаючи звукові сигнали, а то б ми всі могли піти на дно. Я кричав вашому кораблю, але відповіді не отримав. Тоді я спустився на його палубу з пістолетами напоготові, бо подумав, що це може бути работорговець, який намагається мене надурити. Я облазив увесь корабель, але не зустрів ні душі. Нарешті в каюті я знайшов свиню – вона спала в кріслі! Ви завжди залишаєте своє судно на свиню й наказуєте їй спати? Якщо ви власник корабля, то чому вас на ньому немає? Де вас носило?
– Де вас носило?
– Я плавав на каное з цією леді, – відповів Лікар і підбадьорливо усміхнувся Зузані, яка знову починала хлипати.
– Плавав на каное з леді! – прошипів Капітан. – Та я…
– Так, – підтвердив Лікар. – Дозвольте представити. Це Зузана. А це Капітан…. е-е-е…
Але Капітан перервав його й підкликав моряка, що стояв
