Тепер більшість знайомих про це знає і мені вже переказували цю версію неодноразово».
Ми були у захваті від цієї історії й реготали, аж за животи хапалися – чого лише люди собі не вигадають! Так, одна сім’я переконувала, що бачила, як ми всі рано вранці їхали на велосипедах. Інша пані стверджувала, що сама бачила, як нас уночі забирала військова машина.
Анна.
П’ятниця, 21 серпня 1942 р.
Люба Кітті!
Наше помешкання стало справжньою криївкою. У пана Кралера з’явилася блискуча думка – закрити наглухо вхід до нас сюди, до задньої частини будинку через те, що зараз багато обшуків – шукають велосипеди. Виконав цей план пан Воссен. Він зробив пересувну книжкову полицю, що відчиняється у один бік, наче двері. Звичайно, його довелося «поставити до відома», й тепер він готовий допомагати нам у всьому. Тепер, коли спускаєшся донизу, треба спочатку зігнутися, а тоді стрибнути, бо сходинку прибрали. За три дні ми всі понабивали страшних гуль на лобі, бо забули зігнутися й стукалися головою об низькі двері. Тепер там прибитий валик, наповнений тирсою. Не знаю, чи це допоможе!
Читаю я мало. Поки що я перезабула багато що з того, чому нас навчали в школі. Життя тут одноманітне. Ми з паном ван Дааном часто сваримося. Звісно, Марго йому видається набагато милішою. Мама поводиться зі мною як з маленькою, а я цього не витримую. Петер теж не став приємнішим. Він нудний, цілий день вилежується в ліжку, іноді щось майструє, а тоді знову спить. Такий вайло!
Погода тепла, й ми розкошуємо в шезлонгах на горищі.
Анна.
Середа, 2 вересня 1942 р.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
