корисні результати, надзвичайну мінливість характеру і дуже велику непередбачливість. Інстинкт моменту – єдиний їх путівник. Подібно до Ісави – типу первісної людини – вони охоче продали б своє майбутнє право первородства за справжню сочевичну юшку. Коли людина вміє протиставляти найближчому інтересу майбутній, ставити собі мету і з наполегливістю переслідувати її, то вона вже здійснила великий прогрес.
Така нездатність передбачати віддалені наслідки своїх вчинків і схильність не мати іншого путівника, крім моментальних спонук, прирікають індивідуума, так само як і расу, на те, щоб постійно залишатися в дуже низькому стані. Тільки у відповідності до того, як народи привчаються володіти своїми інстинктами, тобто відповідно до того, як вони набувають волі і, отже, влади над собою, вони починають розуміти важливість порядку, необхідність жертвувати собою задля ідеалу і піднестися до цивілізації. Якби потрібно було оцінити одним мірилом соціальний рівень народів в історії, то я охоче прийняв би за масштаб ступінь здатності володіти своїми інстинктами. Римляни в давнину та англо-американці сьогодні являють собою народи, які мають цю якість у вищій мірі. Вона сильно сприяла збереженню їх величі.
Загальним угрупованням і відносним розвитком різних психологічних елементів утворюються типи психічних організацій, за якими можна встановити класифікацію індивідуумів і рас. З цих психологічних елементів одні мають відношення до характеру, інші – до розуму.
Вищі раси відрізняються від нижчих як характером, так і розумом; але вищі народи між собою відрізняються, головним чином, характером. Оскільки цей пункт має величезне суспільне значення, то його слід викласти ясно. Характер утворюється поєднанням в різній пропорції різних елементів, які психологи позначають нині ім’ям почуття.
З тих, які відіграють найбільш важливу роль, головне, слід відзначити наполегливість, енергію, здатність володіти собою – здатності, які виникають з волі. Ми згадаємо також серед основних елементів характеру моральність, хоча вона – синтез досить складних почуттів. Це останнє слово ми вживаємо в значенні спадкової поваги до правил, на яких покоїться існування суспільства. Мати моральність для народу – означає мати певні тверді правила поведінки і не відступати від них. Оскільки ці правила урізноманітнюються за часом і країнам, то моральність внаслідок цього здається річчю дуже мінливою, і вона, в дійсності, така; але для цього народу, для даного моменту моральність повинна бути абсолютно незмінною. Дочка характеру, але нітрохи не розуму, вона може вважатися міцно встановленою тільки тоді, коли стала спадковою і, отже, несвідомою. Взагалі можна сказати, що велич народів залежить, головним чином, від рівня їх моральності.
Розумові якості можуть легко змінюватися під впливом виховання; риси характеру майже зовсім випадають із його дії. Якщо виховання діє на них, то це буває тільки у натур байдужих, які не мають
