похитала головою.
– А востаннє цілувала тебе біля цієї хвіртки десять тисяч літ тому.
Він простягнув їй руку, вони вийшли та сіли поряд на провалену долівку веранди.
– Ти одружений, – мовила жінка. – Я читала в газетах… вже давно.
Він кивнув.
– Так, був одружений, – невесело підтвердив він. – Моя дружина втекла з любасом, в якого була роками закохана.
– Ой, співчуваю, – і після нової тривалої мовчанки додала: – Вечір – дивовижний, Джоне Джексоне.
– Давно вже я не був такий щасливий.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
