пекла, диявол.
60
Граф Сен-Жермен (пом. 1795 р.) – міжнародний авантюрист, алхімік, видавав себе за безсмертного мага й чародія, володаря «еліксиру життя», а також «філософського каменю», здатного перетворювати метали на золото. Як і Каліостро, об’їздив багато країн Європи.
61
Граф д’Артуа (1757–1836) – брат французького короля Людовіка XVI, після реставрації монархії правив під ім’ям Карла X (1824–1830).
62
Мадам Ламбаль, Марія-Тереза-Луїза (1749–1792) – придворна дама й подруга королеви Марії Антуанетти, яка була страчена під час Французької революції.
63
Принц Конде, Луї Анрі Жозеф (1756–1830) – один із принців крові, відігравав помітну роль при дворі французького короля Людовіка XVI.
64
Герцог Бурбон (Луї Жозеф) (1736–1818) – батько принца Конде Луї Анрі, генерал в армії Людовіка XV, згодом воював проти революційних військ.
65
Барон Монтеск’є (пом. 1822 р.) – онук відомого французького філософа Шарля Луї Монтеск’є (1689–1755), учасник війни за незалежність у Північній Америці (1775–1783).
66
Маркіз Лафайєт Марі-Жозеф Поль (1757–1834) – французький політичний діяч, брав участь у Північній Америці у війні американських колоній за свою незалежність, отримав звання генерала американської армії. У 1780 р. повернувся до Франції, його зустріли, як героя. Після взяття народом Бастилії в 1789 р. був призначений начальником національної гвардії. Після повалення монархії (1792) втік до Голландії, потрапив до рук австрійців і був ув’язнений. За часів Наполеона I повернувся до Франції.
67
Зороастр – пророк (від іранського – Заратуштра), жив у першій половині VI ст. до н. е., засновник зороастризму – релігії древніх народів Середньої Азії, Азербайджану і Персії (Ірану). Основний принцип зороастризму – торжество справедливості у світовій боротьбі добра і зла. За переказами боровся з демонами й перемагав їх словом і чудесами.
68
Жан-Жак Руссо (1712–1778) – французький філософ-просвітитель, письменник. Засуджував офіційну церкву й релігійну нетерпимість, відстоював ідеї справедливості, свободи й рівності.
69
Давньогрецький комедіограф Арістофан (бл. 445 – бл. 385 до н. е.), сатира якого часто мала форму утопії комічного характеру, у комедії «Хмари» висміяв знаменитого філософа Сократа. Сократ (470–469—399 до н. е.) – давньогрецький філософ жив в Афінах. Свої погляди викладав усно в ході вільних бесід зі своїми учнями. Про їхній зміст і форму викладу можна судити з опублікованих діалогів Платона.
70
Франсуа Рабле (1483 або близько 1494–1553) – французький письменник-гуманіст. Скептично ставився до церковних догм. Написав фантастичний роман «Гаргантюа і Пантагрюель», у якому, відкидаючи святенництво й забобони, через гротескні образи своїх героїв дав сатиричне зображення життя сучасног
