style="font-size:15px;"> – Хтось ще хоче виступити?
Очільник відділу маркетингу не знаходить собі місця, тож вовтузиться на кріслі туди-сюди й покашлює. За ним увесь відділ маркетингу переминається з ноги на ногу, нервується і при цьому намагається вдавати байдужість.
Керівник відділу підіймає брови:
– Що сталося?
Керівник відділу маркетингу знову покашлює.
– Тут… Ані слова про позитивний вплив на показники.
Керівник відділу супить чоло.
– Що значить «ані слова»?
Тоді вириває з рук колеги аркуш паперу й уважно його вивчає: там справді нічого.
Він розпачливо хитає головою.
– Але… чому?
Це питання належить до компетенції відділу маркетингу. Усі поправляють свої окуляри.
– У нас проблеми з іміджем. Наші ключові здобутки ніхто з нами не асоціює. Ані концентрацію, ані позитивні емоції.
– І навіть оргазми?
– І навіть оргазми.
Керівник відділу зітхає.
– А чим ми тоді, на вашу думку, займаємося цілий день?
Нервове шарудіння. Кілька осіб, відповідальних за маркетинг, виштовхують одне одного наперед, аж поки одна з них таки озивається:
– Щодо цього питання ми дещо підготували.
Вона набирає повні легені повітря. Далі лунає довгий перелік, в якому неодноразово виринають такі терміни як «гормони стресу» й «панічні атаки», йдеться про «сентиментальність», а на завершення – лунають висловлювання на тему «Манери, як у мавпи». Доповідь завершують такі слова: «…якщо бути точним, то нам досі не пробачили статевого дозрівання». У всіх за спиною озивається тихесенький голосок:
– Ідея місячного періоду теж доволі дражлива.
Керівник відділу хитає головою.
– Ну так, але саме тому він згодом припиняється.
Містер Маркетинг дивиться у свої записи.
– Те, що відбувається опісля, їм теж не подобається.
А й справді: ми часто не помічаємо того позитиву, який нам дарують гормони. Не асоціюємо з ними приємні відчуття, що ллються на нас потоком під час оргазму та ейфорії. Ба більше – особливо класне відчуття тоді, коли вашому партнеру доводиться прокидатися з самого ранку, а вам можна спати далі. І навіть якщо з такого ватного стану вас вирве через 45 хвилин власний будильник, ви не подумаєте ані про мелатонін, ані про окситоцин, які влаштували це відчуття безпеки. Перше питання, що спадає на думку, – якого біса ми забули на роботі, яка змушує нас покидати це все о 6:30. Та ще й у темряві!
Після оргазму теж ніхто не каже: «Соррі, це все гормони!» (Здається, це дійняло до живого керівника відділу.)
Насправді ж гормони й наполовину не такі безладні, як нам здається: те, що ми вважаємо нервовими коливаннями, серед гормонів
