в Північній Америці, а стає пандемією, хоча до 80 відсотків дорослих діабетиків світу мешкають у розвиткових країнах17. Найшвидше показники діабету зростають у країнах із низьким та середнім рівнем прибутку. Наприклад, у Японії 80 відсотків усіх новодіагностованих випадків діабету припадають на 2-й тип.
Справжню діабетичну катастрофу переживає Китай. За оцінками 2013 року, приблизно 11,6 відсотка дорослих китайців хворіють на діабет 2-го типу, перегнавши навіть незмінного «чемпіона» – США – з його 11,3 відсотка18. З 2007 року у 22 мільйонів китайців – показник, що наближається до всього населення Австралії, – діагностували нововиявлений діабет. За одне покоління рівень діабету зріс на страхітливі 1160 відсотків. За оцінкою Міжнародної федерації діабету, якщо наявні темпи поширення будуть збережені, до 2040 року на діабет захворіє кожен десятий дорослий у світі19.
І проблема тут не тривіальна. У 14,3 відсотка дорослих мешканців США виявлено діабет 2-го типу, а у 38 відсотків населення – переддіабет, що сукупно становить 52,3 відсотка. А це означає, що вперше в історії хворих на діабет може бути більше, аніж здорових. Переддіабет і діабет стають новою нормою. Ба гірше, поширеність діабету 2-го типу зростала лише впродовж останніх сорока років, і це чітко вказує на те, що йдеться не про якесь генетичне захворювання або складник нормального процесу старіння, а про явище, породжуване стилем життя.
За деякими підрахунками, у 2012 році діабет обійшовся Сполученим Штатам у 245 мільярдів доларів – як безпосередніми видатками на медицину, так і зниженням продуктивності праці20. Медичні видатки, пов’язані з лікуванням діабету та всіх його ускладнень, удвічі, а може, і вп’ятеро перевищили видатки на лікування інших хвороб. За наявними оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, 15 відсотків медичних бюджетів у міжнародному зрізі щорічно витрачають на супутні діабету захворювання. Такі суми загрожують банкрутством цілих країн.
Поєднання непомірно високих економічних і соціальних видатків, зростання поширеності та настання в молодому віці перетворюють ожиріння та діабет 2-го типу на вирішальні епідемічні виклики нового століття. За іронією долі, попри стрімкий розвиток медичних знань і технологічних досягнень, діабет становить сьогодні навіть більшу проблему, ніж двісті років тому21.
У 1800-х роках домінував діабет 1-го типу. Попри майже стовідсоткову смертність, траплявся він досить рідко. А якщо перенесемося у 2016 рік, то побачимо, що діабет 1-го типу становить менш ніж 10 відсотків сукупних випадків, а діабет 2-го типу повністю домінує й поширюється, хоч уже набув характеру ендемії (пандемії). Майже всі, хто на нього хворіє, мають зайву вагу або ожиріння, і в них розвинуться супутні ускладнення. Інсулін та інші сучасні медпрепарати можуть дієво регулювати рівень глюкози у крові, однак самé її зниження не відверне діабетичних ускладнень, включно з серцевими захворюваннями, інсультом та раком – провідними причинами смерті.
Те, що ми дожилися до пандемії одного
