такої перспективної кар’єри? Чи бачиш ти себе, як виконуєш чорну, брудну роботу, до якої довелось опуститися твоїй матері після того, як наркомани пристрелили ТАТКА? Гм-м-м-м? Чи відіб’ється на них твоя поразка, чи люди і надалі вважатимуть, що твої батьки були білим непотребом, легкою наживою для торнадо в пересувному трейлері? Скажіть мені чесно, спеціальний агенте Старлінг.
Зроби паузу, перш ніж ми продовжимо.
Зараз я вкажу на одну твою рису, яка тобі допоможе: сльози не застують тобі очі, плакатимеш ти хіба що від цибулі.
Ось вправа, яка може стати тобі в нагоді. Я хочу, щоб ти фізично виконала її зі мною.
У тебе є чорна залізна пательня? Ти дівчинка з південних гір, не уявляю, аби в тебе такої не було. Поклади її на стіл. Увімкни горішнє світло.
Мепп успадкувала від бабусі пательню й часто нею користувалася. Пательня із дзеркальною чорною поверхнею, що ніколи не знала мила. Старлінг поклала її перед собою на стіл.
Подивися в пательню, Кларіс. Нахилися й поглянь униз. Якщо це була пательня твоєї матері, а так, скоріш за все, і є, то між її молекул мали зберегтися вібрації від розмов, що відбувалися в її присутності. Усі балачки, незначні образи, фатальні відкриття, байдужі звістки про трагедії, зойки й поезія кохання.
Сідай-но за стіл, Кларіс. Зазирни в пательню. Вулканізована поверхня, справжній чорний ставок, правда? Наче зазираєш у колодязь. Твої чіткі обриси проступають не на самому дні, але ж на дно так тягне, правда? Ось світло за твоєю спиною, ось твоє чорне обличчя, наче в чорного ягняти, з німбом навколо голови, немов волосся палає вогнем.
Усі ми – комбінації одних і тих самих атомів вуглецю, Кларіс. І ти, і пательня, і твій мертвий татко, що лежить у землі, холодний, мов пательня. Уся інформація й досі в молекулах. Прислухайся. Що вони насправді казали, як жили – твої стражденні батьки. Реальні спогади, а не імаго, що розпускаються у твоєму серці.
Чому твій батько не став помічником шерифа, не влився в зграю придворних? Чому твоя мати чистила мотельні номери, аби прогодувати тебе, хоча їй так і не вдалось утримати вас усіх разом до повноліття?
Який у тебе найяскравіший спогад, пов’язаний із кухнею? Не з лікарнею, а з кухнею.
Мати змиває кров із батькового капелюха.
Який у тебе найщасливіший спогад, пов’язаний із кухнею?
Батько чистить апельсини старим кишеньковим ножем із відламаним кінчиком і роздає нам скибки.
Твій батько, Кларіс, був нічним вартовим. Твоя мати була прибиральницею.
Успішна федеральна кар’єра – це їхня мрія чи твоя? Чи сильно прогинався твій батько, щоб просунутися крізь зачерствілу бюрократію? Скільки сідниць він перецілував? Ти колись бачила, щоб він підлизувався чи плазував?
Які цінності визнає твоє керівництво, Кларіс? А твої батьки, чи вони мали якісь цінності? Якщо так – чи збігаються перші з другими?
Подивись у старе добре
