Ганнібал. Томас Гарріс

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Ганнібал - Томас Гарріс страница 7

Ганнібал - Томас Гарріс Ганнібал Лектер

Скачать книгу

Маршал віддає їй ключі від машини.

      – Дякую, Боббі.

      – Хочеш, ми з Фароном зайдемо й посидимо з тобою трохи? Чи краще привезти Сандру? Вона на мене чекає. Я привезу її незабаром, тобі потрібна компанія…

      – Ні, я просто посиджу вдома. Потім має повернутися Арделія. Дякую, Боббі.

      Маршал сідає в машину, де на нього чекає напарник, і стежить, щоб Кларіс безпечно дісталася додому, а потім федеральна машина їде.

      Пральня в будинку Старлінг. Там тепло й пахне помʼякшувачем для білизни. Шланги пральної машини й сушарки закріплені пластиковими наручниками. Старлінг кладе особисті речі на пральну машинку. Ключі від автомобіля гучно ляскають об металеву поверхню. Вона виймає з барабана білизну й закладає її до сушарки. Знімає з себе штани від уніформи, хірургічну сорочку, бюстгальтер з плямами крові та вмикає пральну машинку. На Старлінг – шкарпетки, труси й 38-й спецкалібр зі спиляним бойком у кобурі на литці. На її спині й ребрах – яскраві синці, шкіра на лікті подерта. Праве око й щока набрякли.

      Пральна машинка розігрівається й починає плюхкати. Старлінг загортається у великий пляжний рушник і тупотить у вітальню. Повертається з двома привітними дюймами «Джека Деніелса» в склянці. Сідає на гумовий килимок перед пральною машинкою, притуляється до неї спиною в темряві, а теплий механізм вібрує й плюхкає. Вона сидить на підлозі, піднявши обличчя, кілька разів схлипує, а тоді з’являються сльози. Сльози печуть на щоках, стікають униз обличчям.

      Побачення затримало Арделію Мепп до 12:45 ночі в довгій дорозі додому від Кейп-Мей. Перед вхідними дверима вона побажала йому солодких снів. Зайшовши у ванну кімнату, Мепп почула воду, гудіння в трубах – машинка перейшла до наступного циклу.

      Вона пішла вглиб будинку і ввімкнула світло на кухні, яку ділила зі Старлінг. З кухні було видно пральню. Мепп побачила Старлінг, яка сиділа на підлозі з перев’язаною головою.

      – Старлінг! Ох, крихітко.

      Арделія швиденько присіла поруч.

      – У чому річ?

      – Мені прострелили вухо, Арделіє. Полікували на Волтер-Рід. Не вмикай світла, окей?

      – Окей. Треба тобі дещо принести. Я нічого не чула, ми слухали касети в машині… розповідай.

      – Арделіє, Джон загинув.

      – Тільки не Джонні Бріґем!

      І Мепп, і Старлінг були небайдужі до Бріґема, коли він був у них інструктором зі стрільби в Академії ФБР. Вони все намагалися розібрати татуювання крізь рукав його футболки.

      Старлінг кивнула й по-дитячому витерла очі тильним боком руки.

      – Евелда Драмґо й кілька «кріпів». Евелда його підстрелила. Ще вони вклали Бьорка, Маркеса Бьорка з БАТВЗ. Ми були в одній команді. Евелду встигли попередити, і телерепортери прибули на місце одночасно з нами. Евелда дісталася мені. Вона не хотіла здаватись, Арделіє. Вона не хотіла здаватись, а на руках тримала дитину. Ми

Скачать книгу