Ганнібал. Томас Гарріс
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Ганнібал - Томас Гарріс страница 6
Праворуч – постріли, бігун повалився вперед і, проїхавшись обличчям по асфальту, спробував заповзти під машину. Над Старлінг торохкотіли лопаті гелікоптера. На рибному ринку хтось волав:
– Всім лежати! Всім лежати!
Люди під прилавками й фонтан над покинутим різницьким столом, що сіє бризки в повітрі.
Старлінг наближається до «кадиллака». На задньому сидінні щось рухається. У «кадиллаку» хтось рухається. Машина гойдається. У салоні кричить немовля. Залунали постріли, і задні вікна вибухнули й посипалися всередину машини.
Старлінг підняла руку й закричала, не обертаючись:
– СТІЙТЕ. Не стріляти. Стежте за дверима. Прикрийте мене. Стежте за дверима на ринку. Евелдо…
На задньому сидінні машини хтось ворушиться. Там кричить дитина.
– Евелдо, випростай з вікна руки.
Евелда Драмґо, вона виходить із машини. Без угаву кричить дитина. Із динаміків на рибному ринку гримить «Макарена». Евелда вийшла й попрямувала до Старлінг, похиливши свою гожу голову та обхопивши руками дитину.
Між ними на дорозі смикався Бьорк. Короткі, дрібні спазми – він уже майже стік кров’ю. «Макарена» смикалася в такт із Бьорком. Хтось, пригинаючись до землі, проповз до нього, ліг поруч і затиснув рану.
Старлінг спрямувала дуло в землю перед Евелдою.
– Евелдо, покажи мені руки, ану, будь ласка, покажи свої руки.
Щось там під ковдрою. Евелда підвела голову з косами й поглянула на Старлінг своїми темними єгипетськими очима.
– То це ти, Старлінг, – мовила вона.
– Евелдо, не роби дурниць. Подумай про дитину.
– Що, сучко, обміняймося рідинами?
Ковдра затріпотіла, у повітрі ляснуло. Куля Старлінг пройшла крізь нижню губу Евелди Драмґо й рознесла задню стінку черепа.
Якимось чином Старлінг опинилася навсидячки, біля скроні щось неймовірно пекло, дух перехопило. Евелда також сиділа на землі на колінах, повалившись уперед. З її рота лилася кров, лилася на немовля, крики дитини приглушало материнське тіло. Старлінг підповзла до неї й ухопилася за слизькі застібки слінга. Дістала з бюстгальтера Евелди ніж-метелик, не дивлячись, витягла лезо й перерізала лямки, визволивши дитину. Немовля було слизьке й червоне, ледь не висковзало з рук Старлінг.
Тримаючи дитину, Старлінг підвела нажахані очі. Побачила на рибному ринку фонтан, що бризкав у повітря, і побігла туди з закривавленою дитиною. Вона скинула зі стола ножі й риб’ячі тельбухи, поклала дитя на різницьку