Стічною канавою збігала кривава вода, і Старлінг чула, як під фургоном дзюрчить струмок.
Старлінг спостерігала, як водій перемовляється з торгівцем, щось запитує. Торгівець поглянув на ручний годинник, стенув плечима й показав на місцеву забігайлівку. Водій ще хвилину тинявся ринком, потім запалив сигарету й рушив у напрямку кав’ярні.
Бумбокс на ринку грав «Макарену» так голосно, що Старлінг чітко чула кожен звук у салоні фургона. Вона до кінця життя ненавидітиме цю пісню.
Потрібні двері були праворуч, металеві двійчасті двері в металевій коробці, до яких вела єдина бетонна сходинка.
Старлінг уже збиралася була відірватися від перископа, коли ці двері відчинилися. Надвір вийшов білий здоровань у гавайській сорочці й сандалях. На грудях у нього висів рюкзак. Одна рука ховалася під рюкзаком. Слідом за ним вийшов жилавий афроамериканець, який ніс у руках дощовик.
– Увага, – сказала Старлінг.
За плечима двох чоловіків виринула довга, як у Нефертіті, шия та вродливе обличчя – надвір вийшла Евелда Драмґо.
– Евелда йде за двома хлопцями, здається, вони обидва при зброї, – попередила Старлінг.
Тільки вона зібралася передати окуляр Бріґему, як той уже відсунув її від перископа. Старлінг натягла шолом. Бріґем заговорив у рацію:
– Перший загін – усім одиницям. Починаємо операцію. Починаємо операцію. Вона з нашого боку, ми виходимо, – а тоді звернувся до команди, пересмикуючи затвор штурмової рушниці: – Кладемо їх на землю, якомога тихіше. Катер прибуде за тридцять секунд, до роботи.
Старлінг першою вистрибнула з фургона, і Евелда повернула до неї голову, змахнувши косами. Пам’ятаючи, що за нею стоять чоловіки з рушницями напоготові, Старлінг гаркнула:
– На землю, всім на землю!
Евелда виступила вперед між двох охоронців.
Через плече Евелди був перекинутий слінг, у якому лежало немовля.
– Заждіть, заждіть, мені не треба проблем, – звернулася вона до двох своїх супутників. – Заждіть, заждіть.
Вона велично, по-королівськи, зробила крок уперед, піднявши перед собою дитину, наскільки дозволяв слінг. Ковдра звисала долі.
Лиши їй шанс для маневру. Старлінг навпомацки вклала зброю в кобуру, простягла руки з порожніми долонями.
– Евелдо! Здавайся. Підійди до мене.
Позаду Старлінг – ревіння восьмициліндрового двигуна й виск шин. У неї немає змоги озирнутися. Нехай це буде підтримка.
Проігнорувавши її, Евелда рушила на Бріґема. Дитяча ковдра затріпотіла – з-під неї застрекотів МАК-10, і Бріґем повалився на землю. Забороло шолома залила кров.
Білий здоровань кинув сумку. Бьорк угледів у нього автоматичний пістолет і випустив зі своєї рушниці нешкідливу свинцеву хмарку набою «Ейвон». Узявся пересмикнути затвор, але не встиг. Здоровань зарядив кулеметну чергу, що прошила Бьоркові пах навскіс під бронежилетом, і офіцер гойднувся в бік Старлінг.
