Принаймні пульсуючого болю не було. Вона трималася на двох пігулках тайленолу. Перкоцет, що його прописав лікар, виявився непотрібним. Вона задрімала, похилившись на спинку ліжка з газетою «Вашингтон пост», що сповзла з ковдри на підлогу, заснула із залишками пороху на руках, із застиглими, висохлими сльозами на щоках.
Розділ 4
Ти встигаєш закохатися в Бюро, але воно в тебе не закохується.
У таку ранню годину спортзал ФБР у Будівлі Гувера був майже порожній. Двоє чоловіків середнього віку повільно бігли колом критого треку. Ляск силового тренажера в далекому кутку та крики й удари від партії в ракетбол відлунювали в просторому приміщенні.
Голосів бігунів було не чутно. Джек Кроуфорд біг із Директором ФБР Танберрі – на прохання самого директора. Вони вже подолали дві милі й починали хекати.
– Блейлок із Алкоголю, тютюну й зброї ледве тримається на посаді через Вейко.[13] Це буде не зараз, але йому кінець, і він про це знає, – сказав директор. – Він уже може писати преподобному Муну заяву, що звільняє орендоване приміщення.
Той факт, що Бюро алкоголю, тютюну й вогнепальної зброї винаймало вашингтонський офіс у преподобного Мун Сон Мьона, був невичерпним джерелом жартів у ФБР.
– А Фаррідей піде через Рубі-Рідж, – продовжив директор.
– Оце навряд, – відповів Кроуфорд.
Він служив із Фаррідеєм у Нью-Йорку в 1970-х, коли натовп пікетував польовий офіс ФБР на розі Третьої авеню й 69-ї вулиці.
– Фаррідей – хороша людина. Не він писав ті правила проведення операції.
– Я повідомив його вчора вранці.
– Піде без галасу? – спитав Кроуфорд.
– Скажімо так, він піде з пенсією. Небезпечні часи, Джеку.
Двоє чоловіків бігли, відкинувши голови назад. Хода трохи пришвидшилась. Краєм ока Кроуфорд помітив, як директор оцінює його фізичний стан.
– Скільки тобі, Джеку, п’ятдесят шість?
– Точно.
– Один рік до примусового випровадження на пенсію. Багато хлопців ідуть у сорок вісім, п’ятдесят, поки ще можуть знайти роботу. Ти цього ніколи не прагнув. Хотів себе чимось зайняти, відтоді як Белла померла.
Кроуфорд півкола мовчав, і директор збагнув, що сказав зайве.
– Я не хотів, аби це прозвучало легковажно, Джеку. Дорін нещодавно говорила про те, як багато…
– Ще є кілька справ у Куантіко. Ми хочемо запустити ПЗНЗ[14] у мережу, аби всі копи мали до неї доступ, ти сам бачив у бюджеті.
– А тобі не хотілося б стати директором, Джеку?
– Ніколи не вважав, що підхожу для цієї посади.
– Не підходиш, Джеку. Ти не політик. Тобі ніколи не бути директором. Ніколи не бути Ейзенгауером, Джеку, чи Омаром Бредлі, – він жестом попросив Кроуфорда зупинитись, і вони стали
Облога агентами ФБР маєтку Маунт-Кармел, у результаті якої загинуло 76 осіб з релігійної групи «Гілка Давида», у тому числі понад 20 дітей і дві вагітні жінки.
Програма запобігання насильницьким злочинам, англ. VICAP.
