колекція музики?»
«Так, цілком». Настя захихотіла.
Василина дивилася в дисплей її мобільника, здавалося, вона навіть не чує ала голосів своїх подруг.
«Гей?» Анна поклала руку на її плече. «Що з тобою?»
«Паул і я розлучилися». Василина закрила очі на кілька секунд.
«Що…?» Настя повільно опустилася на крісло-гойдалку. «Але він говорив, що він повернеться, це не було проблемою?»
«Це не через його від'їзду». Василина важко зітхнула. «Він і його команда в Лондоні. Він спілкувався з дівчиною, Валері звідти вже кілька місяців. Я знала про це, але він сказав, що це лише «професійний» інтерес, так як вона грає за жіночу футбольну збірну і є кимось на кшталт їх куратора . Сьогодні він повідомив мені, що… Вони збираються жити разом, тому що давно закохані одне в одного. Вона знизала плечима. Такі справи, хлопці».
«Нам дуже шкода». Анна сказала, обіймаючи Василину.
«Чорт з ним». Василина відмахнулася. «Просто зрада це бридко».
Анна і Настя переглянулись.
«Хіба ти не любила його?» Настя запитала.
«Тепер я так не думаю». Василина відвернута відповіла. «Ми були лише прив'язані один до одного, але… навряд чи це можна назвати любов'ю, у всякому разі, моя любов до нього пройшла, на жаль. Я думала це лише ілюзія того, що ми рідко проводили час разом, але навіщо мені обманювати себе?»
«Нічого». Настя посміхнулася. «Давайте зробимо так, щоб це літо змінило все».
Дівчата засміялися.
«Як щодо вечірки 80-их?» Анна запропонувала.
«Хороша ідея». Василина підморгнула.
«Я все зроблю». Настя жартівливо сказала, йдучи до виходу. Через кілька хвилин, вона повернулася з іншими касетами від Євгена і деякими старими речами, що дала їй Кім.
Поки пісня «In The Heat Of The Night» Сандри грала під їх руху, вони експериментували з яскравим одягом, змішуючи це з джинсовими куртками і брюками із завищеною талією. Анна зробила їм зачіски, які вона бачила в журналі «Назад в 80-ті», знайшовши це в архіві міської бібліотеки.
Через кілька годин, вони помітно втомилися і вимкнувши магнітофон після пісні «Take On Me» групи A-ha, вони вирішили повернутися в будинок. Вийшовши з сараю, вони почули гучну мова Роміна. Вони зупинилися.
Крізь відчинене вікно літнього будинку, вони бачили її говорить по мобільнику, з кимось сперечаючись. Вони не могли розібрати слова через гучну рок-музики, що грала там, але через пару хвилин двір наповнила тиша з дикими звуками ночі.
Роміна різко вийшла з дому, кинувши щось в сміттєвий бак, йдучи до її мотоциклу.
«Роміна?» Настя попрямувала до неї. «З тобою все гаразд?»
Роміна подивилася на неї. «Ого». Вона усміхнулася. «Що у вас було? Подорож у часі?»
Настя була одягнена в рожеві лосини з гетрами, короткий чорний топ із зображенням групи Metallica , і поверх цього був а джинсова куртка з засуканими рукавами. «Це була вечірка, щось на зразок назад в 80-ті». Вона усміхнулася.
