живе ще одна дівчина. Але в чому проблема?»
«Три дні тому…» Офіцер Родрігес сказала. «У наш ділянку надійшов дзвінок від людини, яка не назвав свого імені, але він говорив, що заблукав в цьому лісі. Двоє з наших людей виїхали сюди, і з тих пір про них нічого невідомо».
«Ми негайно почали шукати їх». Алперт продовжив. «І відстеживши розташування їх автомобіля через систему GPRS, ми змогли знайти його. Вони кинули автомобіль всередині лісу, в п'яти милях від дороги. Також, навколо тієї території, ми знайшли місце, де хтось розводив багаття, ще пізніше, ми знайшли поліцейський значок нашого офіцера».
«Ні… » Євген схрестив руки. «Як ви думаєте, що трапилося з ними?»
«Ми не знаємо». Родрігес сказала. «Тому ми тут».
«Я навіть не знаю що сказати». Кім доклала долоню до щоки. «Це може бути небезпечним?»
«Ми не виключаємо це». Алперт відповів. «Тут був хтось підозрілий, можливо ви бачили щось дивне?»
Євген знизав плечима. «Ні, абсолютно немає. Знаєте, наш будинок знаходиться досить далеко від найближчих населених пунктів, так що зазвичай люди навіть не доїжджають сюди. Тут дійсно не було нікого стороннього довгий час».
«А що щодо вас, дівчата?» Люсія запитала Анну, Василину і Настю. «Ви бачили щось?»
Вони перезирнулися.
«Ні». Василина різко відповіла. «Ми приїхали тільки вчора».
«Добре…» Алперт зробив кілька записів у його мініатюрному блокноті. «Ось що». Він потягнувся в кишеню і, вийнявши звідти картку, він передав її Євгену. «Це наші номери телефонів. Зв'яжіться з нами, якщо ви побачите щось, що здасться вам підозрілим, навіть якщо це буде якась дрібниця. І до речі, наші люди зараз обстежують ліс, ви не будете заперечувати, якщо ми оглянемо також вашу територію?»
«Звичайно, немає». Євген схвально сказав. «Але скажіть мені, нам варто турбуватися?»
Офіцери перезирнулися.
«Давайте не будемо робити висновки з невідомого». Алперт сказав. «Ми дамо вам знати, якщо вам буде щось загрожувати. Дякуємо за співпрацю».
Офіцери попрощалися з ними і сівши в їх поліцейський седан, вони зникли з їх поля зору.
«Так…» Євген потер долоні. «Це може бути чиїмось непорозумінням, але… Краще перестрахуватися. Я найму приватну охорону сюди».
«Чи потрібно?» Кім запитала. « аша система безпеки, Євген, найкраща, майже як в Пентагоні».
Він посміхнувся. «Ймовірно це так, але все ж – якщо це якийсь маніяк або, не дай Боже, вбивця, чи можемо бути максимально впевнені в нашій безпеці? Гаразд». Він озирнувся, ніби шукаючи когось навколо. «Мені потрібно зробити кілька дзвінків. Кім, ввечері подбай про те, щоб всі двері були замкнені, не забудь про сигналізацію. Втім, ти завжди відмінно виконуєш твою роботу. А ви…» Він подивився на його племінницю і її подруг. «Будьте пильні. Чи не покидайте територію будинку, не повідомимо про це мені».
Він повернувся в будинок, знову усамітнившись в його офісі. Кім зітхнула, обурюючись
