мозку. Оскільки саме завдяки йому ми нині тут. Ми не загинули посеред савани, коли перед нами вистрибував шаблезубий тигр. За тих обставин нам не потрібно було, щоб хтось думав і розмірковував, натомість ми мусили тікати, і робили це якомога швидше. Потреба вижити.
Проблема виникає лише тоді, коли в сучасному житті ми реагуємо так, ніби й досі бігаємо саваною, чи коли самі провокуємо іншу людину поводитися так, ніби вона в савані. Коли це трапляється, у найгіршому з випадків наші враження простісінько потрапляють у так званий рептильний мозок,[8] оминаючи лобову частку.
Менш розважлива частина мозку – рептильний мозок
Основна функція рептильного мозку – спиняти наше мислення. Коли це відбувається, ми втрачаємо здатність мислити раціонально й логічно, попри те, що згодом шкодуємо про зроблене й розмірковуємо над тим, що ж сталося насправді.
Пояснення, чому все завершилося саме так, слід шукати в рептильному мозку або ж, як насправді називають цю частину мозку – мигдалеподібному тілі. Ця найпримітивніша частина людського мозку розвинулася протягом тисячі років, щоб функціонувати, як у ситуації з тигром. Коли до нас наближається хижак, ми не можемо втрачати ні секунди, усі сигнали потрапляють відразу до мигдалеподібного тіла, до тієї частини мозку, де немає ні роздумів, ні міркувань, ні розважливості. Натомість вона видає серію фізичних реакцій, які часто називають «бий або тікай».
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
