Ми з батьком знали, що вона намагається своїми силами знайти Віктора. Саша не з тих, хто сидітиме, склавши руки. Коли вона побачила, що поліція нічого не робить, – помітила, як обличчя Скляра на цих словах скам’яніло, та їй було начхати, – взялася за справу сама.
– Давно?
Стенула плечима:
– Трохи більше року.
– А вбили її за кілька місяців потому, – замислено промовив слідчий.
– За пів року, – уточнила Анна.
– Спробуйте пригадати, куди вона ходила, з ким спілкувалася. Можливо, якось змінилася її поведінка.
Анна енергійно заперечно похитала головою.
– Нічого не змінилося. Я б помітила. Ми були дуже близькі.
«Бреше. Питання – навіщо?»
– Ви впевнені? – Скляр дав дівчині шанс реабілітуватися.
– Впевнена, – коротко відрізала, не зводячи свого прямого погляду зі слідчого.
Харків. Понеділок, 4 листопада 2019 року. 21:30
– Будьте обережні, Анно, – Єгор тримав дверцята автівки, які кілька секунд тому галантно відчинив перед дівчиною.
Анна завела машину, похмуро подивилася на Єгора й хотіла щось відповісти, та передумала.
«Не вірить, що я хочу допомогти», – підозра Скляра остаточно зміцніла. Поліцейський зачинив машину. Хвилину-другу спостерігав за BMW, що поволі віддалялося й врешті розчинилося у вогнях вечірнього Харкова.
Несподівано стало самотньо. Єгор натягнув на голову каптур, рятуючись від холодних дощових крапель. Роззирнувся. Перехожих значно поменшало.
«Тепер потрібно пригадати, як дійти до готелю», – зітхнув.
Похнюпившись, він швидко закрокував Сумською[11].
Охоплений власними думками, слідчий не помітив, як повз рушила ще одна автівка.
І попрямувала в тому ж напрямку, що й BMW.
Харків. Вівторок, 5 листопада 2019 року. 16:15
Уже другого дня ентузіазм Єгора зник. Піднесення, яке охопило в понеділок, коли вперше з’явився на курсах, змінилося на розчарування. Все-таки велика кількість нових людей поряд – не його парафія.
Із заздрістю спостерігав за колегами з Луцька та Рівного (усіх знав), коли ті спромоглися швидко знайти нових гарних знайомих. Виявляється, уже вчора ті разом ходили на пиво. «Не звикати», – вирішив Скляр і зосередився на навчанні.
О третій він із полегшенням зітхнув, відкараскавшись від усіх старих та нових знайомих, помчав на роботу до Льоні. Відтак дізнався новини. Володимир Корідзе – власник будинку, де знайшли рештки Олександри Альтман, виявився темною конячкою. За інформацією колег із Німеччини, про чоловіка відомо надто мало: той справді живе в Німеччині (є дані про в’їзд до країни, його адреса у Франкфурті-на-Майні), тримає невеличку пекарню, в Україну давно не в’їжджав.
– Чим займався до виїзду з країни? – Єгор замислено поторсав свою руду борідку. Перед від’їздом він встиг побувати в барбершопі[12], тож тепер
Сумська – головна вулиця Харкова.
Барбершоп – чоловіча перукарня.
