молодої американки.
Студентові хтось зателефонував, і він безцеремонно гучно розпочав із кимось розмову. Судячи із веселих ноток у голосі – з дівчиною. Єгор з ненавистю зиркнув на сусіда й швиденько запхнув навушники до вух.
Дівчинка майже впоралася ще з однією стороною кубика. «Ну давай, мала. Доводь справу до кінця. Я за тебе вболіваю». Якийсь час слідчий із цікавістю спостерігав за впертістю дівчинки. Усміхнувся. До коридору вийшла мати, та дитина відмовилася повернутися в купе. Молода жінка поцілувала доньку в щічку й дала їй спокій. Двері не зачинила, аби стежити за малою. Скляр провів її поглядом, автоматично спостерігши, що на безіменному правому пальці вона має обручку.
«Шкода. Симпатична струнка блондинка».
Рівне. Субота, 2 листопада 2019 року. 11:33
Напівтемне приміщення, спокійна музика та голос Вікторії остаточно розслабили Власту. Сьогодні вона вперше повністю задоволена собою: нарешті в неї виходять асани. Хвилину тому Вікторія сказала їм лягти в «позу трупа»[4], а щойно турботливо підійшла до кожної й вкрила м’яким теплим пледом.
Патрульна заплющила очі. Тепер вона впевнено могла сказати, що правильно зробила, коли пів року тому прийшла сюди. Спершу все давалося складно, та тепер Власта пишалася собою. А найголовніше – заняття йогою справді допомагали боротися з моральною втомою на службі. Увесь негатив лишався позаду, душевне відновлення відбувалося значно легше. Тільки от доньку свою ніяк не могла затягнути сюди. Катя нещодавно вперше потрапила на фітнес, закохалася в нього й тепер не мала бажання звідти йти.
«Ну що ж, п’ятнадцять років – майже доросла. Час приймати власні рішення», – по-філософськи поставилася патрульна до відмови кращої подружки скласти компанію.
З насолодою відчула в думках приємну полегкість, хоч відучора ніяк не могла заспокоїтися, коли дізналася, що скоро її відправлять до Харкова. До України приїхали канадські колеги й проводять цікаве навчання, свого роду курси підвищення кваліфікації. Першими поїхали слідчі та оперативники, а вже скоро приєднаються й патрульні.
«Цікаво, туди, часом, не поїхав Скляр?» – раптом спало на думку, і спокій немов вітром змело. «Власто, не накручуй себе. Тобі, звісно, у житті часто не щастить, але ж не настільки».
Зусиллям волі примусила себе заспокоїтися. Серцебиття знову вирівнялося, і патрульна навіть усміхнулася. Відтак зосередилася на голосі Вікторії. Він заколихував:
– Зверніть увагу на дихання. Повільний глибокий вдих і повільний видих, – пауза, поки Вікторія виконує дихальну вправу. – Подумки «пройдіться» тілом, відчуйте його, як одне ціле. Відпустіть напруження в м’язах…
І Власта відпустила.
Харків. Субота, 2 листопада 2019 року. 12:15
Єгор зітхнув з полегшенням: нарешті він вийшов із цього задушливого смердючого потяга. Бовтун, як завжди, не підвів, приїхав вчасно, і тепер старі друзяки радісно обіймалися. «Ну, нарешті
Поза трупа в йозі (шавасана). Мета асани – наслідувати труп. Людина лежить, не рухаючись, при цьому зберігає спокій при повній свідомості. Таким чином, вчиться розслаблятися.
