потребували додаткової допомоги фахівця. Я отримав купу листів (певне, понад десять тисяч) від людей, які прочитали «Почувайся добре». Багато читачів дуже вдячно та яскраво описували, як ця книжка допомагала їм, часто після тривалих років невдалого медикаментозного лікування й навіть електросудомної терапії. Інші зазначали, що вподобали ідеї з «Почувайся добре», але звернулися до вправного місцевого психіатра, щоб такі ідеї спрацювали для них. Це зрозуміло: усі ми різні й нереалістично думати, що будь-яка книжка чи різновид терапії може стати універсальною відповіддю.
Депресія – одне з найболісніших людських страждань через надзвичайно сильне відчуття сорому, власної нікчемності, безнадії й морального занепаду. Вона може здаватися гіршою за невиліковний рак, адже онкохворі здебільшого відчувають, що їх люблять, і мають надію та власну гідність. Багато пацієнтів із депресією розповідали мені, як прагнули смерті й щовечора, молячись, просили для себе ракової хвороби, щоб гідно піти з життя й не накласти на себе руки.
Однак прогноз на ваше одужання чудовий, хай якими жахливими видаються депресія та тривога. Ви можете бути впевнені, що все дуже кепсько, гнітюче й безнадійно, що ви та єдина людина, яка ніколи й нізащо не одужає. Проте рано чи пізно хмари розганяє вітер, небо раптом прояснюється й сонце знову починає світити. І коли це трапляється, полегшення та радість сповнюють увесь світ. Якщо ви боретеся з депресією та низькою самооцінкою, вірю, що такі зміни можуть статися з вами, хай якими зневіреними чи пригніченими ви почуваєтеся.
Що ж, час перейти до першого розділу, у якому ми зможемо почати співпрацю. Хочу побажати найкращого читання й сподіваюся, що мої ідеї та методи будуть корисні для вас!
Використані джерела
1. Antonuccio, D. O., Danton, W. G., & DeNelsky, G. Y. (1995). Psychotherapy versus medication for depression: Challenging the conventional wisdom with data. Professional Psychology: Research and Practice, 26(6), 574–585.
2. Baxter, L. R., Schwartz, J. M., & Bergman, K. S., et al. (1992). Caudate glucose metabolic rate changes with both drug and behavioral therapy for obsessive-compulsive disorders. Archives of General Psychiatry, 49, 681–689.
3. Scogin, F., Jamison, C., & Gochneaut, K. (1989). The comparative efficacy of cognitive and behavioral bibliotherapy for mildly and moderately depressed older adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 57, 403–407.
4. Scogin, F., Hamblin, D., & Beutler, L. (1987). Bibliotherapy for depressed older adults: A self-help alternative. The Gerontologist, 27, 383–387.
5. Scogin, F., Jamison, C., & Davis, N. (1990). A two-year follow-up of the effects of bibliotherapy for depressed older adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 58, 665–667.
6. Jamison, C., & Scogin, F. (1995). Outcome of cognitive bibliotherapy with depressed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 63, 644– 650.
7. Smith, N. M., Floyd, M. R., Jamison, C., & Scogin, F. (1997). Three-year follow-up of bibliotherapy for depression. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 65(2), 324–327.
Частина І. Теорія й дослідження
Розділ 1. Великий крок уперед у лікуванні розладів настрою
Депресію називають захворюванням номер один у світі. Власне, вона така поширена, що серед психічних розладів прирівняна до звичайної застуди. Проте є одна зловісна відмінність депресії від застуди. Депресія може вбити. Згідно з результатами досліджень останнім часом неймовірно зріс рівень
