Хоча вони досить численні, але вважають за краще жити далеко в джунглях, а до їх місця проживання можна дістатися тільки за три-чотири дні пішки. Але запевняю вас, робити цього ніхто не стане, інакше буде просто пошматований дикими звірами.
Матвій замислився. Його не бентежив той факт, що туземців буде складно відшукати в цих безкрайніх зелених просторах, але ось хижаки… Про вогнепальну зброю він міг тільки мріяти, тому поки Матвій не бачив розв’язання даної проблеми. Незабаром позашляховик звернув з шосе і кинувся прямо до лісу. Дерева росли по обидва боки дороги досить щільно і їм здавалося, що вони їдуть в непроглядних хащах джунглів. Однак незабаром мандрівники перетнули невеликий острівець лісу і виїхали на ґрунтову дорогу. Вечоріло. Матвій вже починав хвилюватися, як раптом вдалині побачив намети. Табір, який розбила експедиційна група, розташувався по краю джунглів, частково сховавшись в тіні розлогих крон вічнозелених дерев. Учасники жили в ньому, не залишаючи цих місць. Потім він побачив людину, яка шалено махала їм руками. Направивши машину прямо до нього, вони за хвилину виявилися на місці. Матвій вискочив з авто і поспішив обійняти приятеля.
– Ось вже дійсно приємна зустріч! – радів Володимир, обіймаючи друга. – Ви все-таки приїхали! Правду кажучи, я сумнівався, що ви зважитеся, адже цілі наших досліджень цілком різні.
– Я теж дуже радий зустрічі, – відповів Матвій, поплескуючи товариша по плечу, – але в нашій справі кожна дрібниця може мати вирішальне значення.
Лінда теж вийшла з машини, і Матвій поспішив представити їх один одному. Весело балакаючи, друзі попрямували до табору.
– Ви тут давно і ваш досвід перебування в цих краях можете нам допомогти, – пояснив Матвій мету візиту. – Над чим ви, до речі, зараз працюєте?
– Ти, напевно, в курсі, що корінне населення міста живе шляхом видобутку каучуку? – почав свою розповідь Володимир.
– Так, я чув про це, – підтвердив Матвій. – Основний промисел – це каучук, але ще тут непогано налагоджений видобуток бразильського горіха.
– Ти дивишся прямо в корінь, – схвально кивнув Володимир. – Видобуток каучуку стає дуже прибутковою справою і дерева вкрай виснажуються. Їх просто спилюють, просуваючись все далі в джунглі, а бразильський горіх від цього дуже страждає. Тому наше завдання – знайти спосіб зберегти ліс, не зменшуючи темпів видобутку.
– Цікава робота, – вимовила Лінда, – і дуже важлива. Є якісь напрацювання?
– Збір та аналіз даних йде досить успішно, але ми вирощуємо певні зразки в природних умовах, а це вимагає часу, тому остаточних висновків зробити поки не можемо.
– Може, варто провести паралель з нашою березою? – трохи поміркувавши, запропонувала Лінда. – Ми ж не зрубуємо дерева після того, як зібрали сік.
– Тут трохи інакше, – посміхнувся Володимир, – вони хочуть зберегти видобуток і не чекати, поки дерево відновиться, а у берези сік збирають тільки у відведені періоди, і вона встигає відмінно відновитися.
Отримавши
