означають, що він очолював їх загін, а в дорозі вони кілька місяців. Я впевнений, що у них не було запасу їжі – їх армія не так далеко, можливо в парі днів шляху. А їх місце зустрічі знає тільки ватажок.
В мавра є татуювання, абревіатура на десяти пальцях ніг, таке роблять лише злочинчям у державі Калінга, в якості покарання. Але, якщо така людина очолює загін розвідників, то багатотисячна армія професіоналів готується до війни. Схоже, в джунглях біля нас не більше пари сотень чужинців. Вони не небезпечні. Відведіть цих двох до в'язниці і замкніть окремо. Як тільки мавр опритомніє – відразу ж повідомте мене. Ти, Дітар, дізнайся де знаходяться головні ворожі сили. А я зараз вирушу до храму, шукати відповіді в Оракула.
Бічним зором Дітар уважно спостерігав за тим, як Нісан Авраал зі своїм спадкоємцем поверталися в Монастир Агарії. На душі в нього стало важко.
– Калінга? – Здивовано запитали варту, дочекавшись відходу Авраала – Це далеко від нас?
– Це невелика маловідома держава. – Почав пояснювати Дітар. – Вона ні з ким не воювала, і ні для кого не уявляла небезпеки. Місце, де контрабандисти вимінюють рабів на опіум, домовляються про різні інтриги або просто гуляють. Це справжнісинький розсадник шпигунів. Місцеві торгаші примудряються отримувати гроші відразу з декількох зацікавлених сторін, вміло маніпулюючи отриманою від них інформацією.
Правда, якщо послуги подібних "шпигунів" переставали задовольняти "замовників", то їх зазвичай знаходили позаду власних халуп-магазинів з перерізаним горлом. Іноді виникали "шпигунські війни", і навіть в одному кварталі за ніч знаходили по три – чотири, а то і більше трупів.
– Якщо чужаки дійсно з Калінги, то це робить ситуацію ще заплутанішою. – Тим не зрозуміліше, яку роль грав в загоні мавр – житель далеких країн? Чому індуси готові були померти всі до одного, аби врятувати цього інородця?
– Нічого, – відповів їм командир – тортури завжди працювали безвідмовно – скоро все стане ясно.
Дітар відчував, що настають зміни, які кардинально змінять його уявлення про світ, і так вподобане йому, стабільне життя ченця. Не може загін ув'язнених просто так здолати таку велику відстань без вагомих причин на те.
Серафім був здивований поведінкою батька. Той всю дорогу мовчав, що було для нього абсолютно не властиво, оскільки Авраал завжди ділився своїми переживаннями і роздумами з сином. Будучи дитиною, Серафім, завжди захоплювався своїм батьком. Не знаючи матері, він завжди вважав саме його – прикладом для наслідування. В ті роки, в батька ще було темне волосся і яскраві ясно – блакитні очі, що зовні відрізняло його від інших агарійцев. Вигин брів і овал обличчя, надавали Авраалу якусь неземну красу, особливо – коли він був у гніві або радості. Його авторитет вселяв повагу, справедливість підкупувала. За це і любив його син, та й всі мешканціі Монастиря. Будучи Главою Таємного Братства, Авраал вмів прислухатися до всіх. Все Братство було повністю віддане тільки йому одному.
Авраала
