Епоха слави і надії. Євгеній Павлович Литвак
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Епоха слави і надії - Євгеній Павлович Литвак страница 114
– Пробач мене. Я даю слово, що більше не заподію тобі біль цією розмовою.
– Зараз ти можеш цього не розуміти, але постарайся не забути про важливість слів, які ти дав. Саме ти і ніхто інший є повноправним спадкоємцем Братства. Після того, як одружишся, ти займеш моє місце і станеш Главою. Подумай про весілля, воно відбудеться після свята "Зодіаку", коли з походу повернуться наші люди. Саме свято не може бути перенесене, тому весілля відбудеться в будь – якому випадку. Відправ ченців до старої шахти, щоб все було готово.
– Добре. – Покірно схилив голову син Авраала. – А що зробити з тілами мертвих індусів?
– А їх розпорядися поховати за цвинтарем Білокам'яного. Вони звичайні люди і навіть мертвими вимагають поваги. По своїй волі ніхто не стане битися з ченцями.
Син в замішанні почав кивати головою. Зрозумів, що краще йому помовчати, і повністю заплутався в становищі, що створилося. Він передав найближчій варті нові накази Авраала, а потім наздогнав батька, і йшов справа, на крок позаду. Питання про врожай винограду і ситуації, яку спостерігав у винному льосі таверни, сьогодні він вирішив не задавати.
Так вони дійшли до Монастиря і виявилися на центральній площі Агарії. Вважалося, що всі шляхи фортеці ведуть в це місце.
Із західного боку височів храм, основна частина якого знаходилася в скелях. Перші промені сонця спочатку падали на його стіни та вежі, і лише потім, освітлювали Білокам'яний. До входу у святилище вели п'ятдесят східців, з обох боків огинаючи скульптурну композицію з дев'яти фігур воїнів зі щитами. Всі вони були виконані в людський зріст: вісім, що тримали круглі щити над головою і дев'ятий, що відвів щит убік, завдає удар мечем невидимому ворогові. Щит дев'ятого воїна прикрашали різні символи, але в центрі – герб Агарії: п'ятикутна зірка і змія, що кусає себе за хвіст – Левіафан. Левіафан обвивав герб кільцем і символізував циклічний хід подій у всесвіті, а також безмежну мудрість, що передається із покоління в покоління, як би по колу. Також, змія вважалася символом перемоги Братства над будь-яким ворогом.
Лише рідкісні обрані знали, що причиною втечі Ханоя і засновників Братства з Підземного Світу, була жінка на ім'я Ануш. Ханой в секретних списках Братства, числився під номером один.
Як би бажаючи посилити враження, прямо за вівтарем на центральній стіні Монастиря барвиста фреска зображувала ченця, що переміг стародавнього змія. В одній руці воїн тримав голову змія, а в іншій – меч з рукояттю в формі трьох алмазних голок. Він отримав перемогу над Знаннями і приніс Мудрість в Агарію. Коли сонячні промені падали на лезо меча, можна було побачити напис на стародавній мові ватанаан – знаки переливалися смарагдовим кольором і складалися в слово "Ханой" – "Злітаючий Дракон" – ім'я найстарішого, найпершого засновника